01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.08.2009 № 52/175
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Дзюбка П.О.
Островича С.Е.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тиханський Р.М. - представник за дов. № 133 від 23.06.2009р.;
від відповідача -Дацюк Ю.О. - представник за дов. б/н від 02.03.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Марті Україна Ел Ел Сі"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2009
у справі № 52/175 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом ВАТ "Дрогобицький завод залізобетонних виробів"
до ТОВ "Марті Україна Ел Ел Сі"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 14036,50 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Відкрите акціонерне товариство “Дрогобицький завод залізобетонних виробів” (далі - позивач) у березні 2009 року звернулася до Господарського суду міста Киева з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 14036,50 грн. основного боргу, 140,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі № 52/175 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача , 14036,50 грн. основного боргу, 140,40 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 525, 526, Цивільного кодексу України та п. 2.3 договору № 02-08 від 07.03.2007р. з огляду на те, що відповідач за поставлений товар розрахувався частково.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі № 52/175 та направити справу на новий розгляд.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суд першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2009р. у справі № 52/175, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/604 від 10.08.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 52/175 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Острович С.Е.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду, крім того в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду 11.08.2009р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та просив рішення Господарського суду міст Києва від 03.06.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Київський апеляційний господарський суд
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем 07.03.2007р. було укладено договір № 02/08 (далі - договір), предметом якого відповідно до пункту 1.1. є зобов'язання продавця (позивач) поставити покупцеві (відповідач) залізобетонні вироби та товарний бетон, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Загальна сума договору
складає 10 мільйонів гривень (п. 2.1 - договору).
Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 договору термін оплати товару - попередня оплата в розмірі 100% вартості товару, що підлягає відвантаженню. Продавець має право на дострокову поставку товару, тобто без попередньої оплати. В такому випадку термін оплати товару вважається 10 днів з моменту відвантаження товару покупцеві.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 234036,50 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями (оригінали були оглянуті в судовому засіданні 11.08.2009р.) видаткових накладних: №№ РН-0000478 від 11.03.2008р., РН-0000479 від 11.03.2008р., РН-0000492 від 13.03.2008р., РН-0000493 від 13.03.2008р., РН-0000504 від 13.03.2008р., РН-0000505 від 13.03.2008р., РН-0000529 від 17.03.2008р., РН-0000530 від 17.03.2008р., РН 0000543 від 17.03.2008р., РН-0000544 від 17.03.2008р.РН-0000562 від18.03.2008р., РН- 0000563 від 18.03.2008р., РН-0000575 від 18.03.2008р., РН-0000576 від 18.03.2008р., РН-0000581 від19.03.2008р., РН-0000586 від 19.03.2008р., РН-0000616 від 20.03.2008р., РН-0000617 від 20.03.2008р., РН-0000629 від 20.03.2008р., РН-0000630 від 20.03.2008р., РН-0000644 від 21.03.2008р., РН-0000654 від 21.03.2008р., РН-0000661 від 24.03.2008р., РН-0000662 від 24.03.2008р., РН-0000688 від 24.03.2008р., РН-0000689 від 24.03.2008р., РН-0000691 від 25.03.2008р., РН-0000692 від 25.03.2008р., РН-0000697 від 25.03.2008р., РН-0000698 від 25.03.2008р., РН-0000706 від 25.03.2008р., РН-0000707 від 25.03.2008р., РН0000711 від 26.03.2008р., РН-0000712 від 26.03.2008р., РН-0000746 від 31.03.2008р., РН-0000747 від 31.03.2008р., РН-0000839 від 08.04.2008р., РН-0000840 від 08.04.2008р., РН-0000850 від 08.04.2008р., РН-0000857 від 09.04.2008р., РН-0000858 від 09.04.2008р., РН-0000872 від 09.04.2008р., РН-0000873 від 10.04.2008р., РН-0000874 від 10.04.2008р., РН-0000878 від 10.04.2008р., РН-0000879 від 10.04.2008, РН-0000886 від 11.04.2008р., РН-0000887 від 11.04.2008р., РН-0000895 від 11.04.2008р., РН-0000896 від 11.04.2008р., РН-0000903 від 12.04.2008р., РН-0000904 від 12.04.2008р., РН-0000916 від 14.04.2008р., РН-0000917 від 14.04.2008р., РН- 0000926 від 15.04.2008р., РН-0000927 від 15.04.2008р. (аркуші справи 15-77) та довіреностями на одержання товару: серія ЯОШ № 989156, серія ЯОШ № 989268 (аркуші справи 14, 37).
У зазначених видаткових накладних у рядку “Одержав” вказана особа, що одержала товарно-матеріальні цінності і яка своїми підписами підтвердила їх одержання, що є підтвердженням прийняття відповідачем товару за вказаними накладними.
23.07.2008р. відповідачу було направлено претензія № 92 (аркуш спраив 10) з вимогою провести розрахунок за одержану продукцію.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення умов вказаного договору з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково в сумі 220000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками (аркуші справи 94-104).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Оскільки відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за поставлено продукцію своєчасно в повній сумі не розрахувався, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 14036,50 грн.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що останній не отримував від позивача товару на зазначену суму, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а Відповідач в установленому порядку докази надані Позивачем не спростував.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу Україні кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача про порушення судом першої інстанції процесуального права відповідача, а саме направленням ухвали про відкладення судового засідання на 03.06.2009р. на невірну адресу, з огляду на наступне.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками адресат вибув, адресат відсутній і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважаться належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи містять довідку з ЄДРПОУ (аркуш справи 87-90) в якому зазначено адресу відповідача (запис 10), а саме: 04073, м Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, будинок 16, (адреса на яку було відправлено зазначену ухвалу).
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Так, судом першої інстанції явка уповноважених представників сторін в судове засідання 03.06.2009р. обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 03.06.2009р., розгляд позовної заяви вже відкладався, відповідно Господарський суд міста Києва правомірно розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Інші доводи наведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі” в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Марті Україна Ел Ел Сі” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2009р. у справі № 52/175 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 52/175 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Дзюбко П.О.
Острович С.Е.