01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.08.2009 № 22/88
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Синиці О.Ф.
Кропивної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - Кириченко Н.С. ( довір. №203-Д від 30.06.09р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна компанія „Максімус”
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.06.2009
у справі № 22/88 (суддя Самсін Р.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Панбекс Україна”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна компанія „Максімус”
про стягнення заборгованності та штрафних санкцій
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі №22/88 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна компанія „Максімус” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Панбекс Україна” 810 158,97 грн. основного боргу, 30 364,31 грн. пені, 23 726,08 грн. інфляційних збитків, 3 795,54 грн. 3% річних, 8 781,80 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що враховуючи відсутність доказів оплати поставленої позивачем продукції, відповідно до договору поставки №2/08 від 01.01.2008р., згідно видаткових накладних на повну суму поставленого товару, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі заявленому до стягнення підлягають задоволенню.
Місцевий господарський суд вказує, що позивачем не надано доказів обгрунтування розміру суми заявленої до стягнення збитків, що підлягають відшкодуванню за правову допомогу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що позивачем додано до позовної заяви рахунки-фактури , але не додано доказів про їх направлення, що порушує вимоги ст. ст. 33, 34 Господарського-процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2009р. у справі № 22/88 розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.09р.
В судове засідання апеляційного господарського суду 27.07.2009р. не з'явився представник позивача, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.08.2009р.
10.08.2009р. в судове засідання не вдруге не з'явився представник позивача.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги (в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 2 - ухвали від 22.07.09р.), явка представників сторін у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами без представника відповідача 2.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
01.01.2008р. між ТОВ „ВБК „Максімус” та ТОВ „Панбекс Україна” укладено договір поставки №2/08 за умовами якого ТОВ „Панбекс Україна” зобов'язувалось поставляти та передавати у власність покупця будівельні матеріали та сухі суміші виробництва компанії Panbex s.r.o. (Чехія) для влаштування бетонних підлог, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався приймати та оплачувати товар.
Згідно з п.2.3 перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі постачальником товару покупцю та підписання видаткових накладних.
Відповідно до п.п.10.4, 10.5 договору №2/08 від 01.01.2008р. договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2008р.; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання фінансових зобов'язань перед другою стороною.
Покупець отримує товарний кредит на суму 500 000 грн. з ПДВ; здійснює 100% оплату за товар, визначений в заявці на поставку конкретної партії товару та на підставі рахунку постачальника, не пізніше 30-го календарного дня з моменту поставки товару; згідно договору зобов'язаний сплатити усі платежі, які перевищують суму товарного кредиту (п.6.3, 6.4, 6.5 договору№2/08 від 01.01.2008р.).
На виконання умов договору поставки позивачем здійснено поставки товару відповідно до видаткових накладних №РН-0000448 від 30.07.2008р. на суму 77 268,02 грн., №РН-0000480 від 11.08.2008р. на суму 131 253,63 грн., №РН-0000509 від 19.08.2008р. на суму 131 253,62 грн., №РН-0000544 від 29.08.2008р. на суму 107 971,20 грн., №РН-0000567 від 05.09.2008р. на суму 107 971,20 грн., №РН-0000446 від 29.07.2008р., №РН-0000462 від 04.08.2008р. на суму 7 501,07 грн., №РН-0000493 від 13.08.2008р. на суму 102 923,88 грн., №РН-0000526 від 22.08.2008р. на суму 88 222,12 грн., №РН-0000554 від 02.09.2008р. на суму 36 853,92 грн., № РН-0000511 від 19.08.2008р. на суму 40 948,80 грн., №РН- 0000549 від 01.09.2008р. на суму 52 248 грн., №00005151 від 19.08.2008р. на суму 53 392,93 грн., № РН-0000525 від 22.08.2008р. на суму 1 387,39 грн., №РН-0000542 від 28.08.2008р. на суму 94 519,18 грн., №РН-0000539 від 28.08.2008р. на суму 29 820,23 грн., №РН-0000553 від 02.09.2008р. на суму 1 391,45 грн., №РН-0000564 від 04.09.2008р. на суму 5 831,54 грн., №РН-0000575 від 08.09.2008р. на суму 94 145,64 грн., №РН-0000610 від 18.09.2008р. на суму 1 925,10 грн., №РН-0000654 від 06.10.2008р. на суму 109319 грн., №РН-0000662 від 09.10.2008р. на суму 413,99 грн., який отримано відповідачем на підставі довіреностей серії ЯОУ №734137 від 01.09.2008р., серії ЯОУ № 733984 від 01.08.2008р., серії ЯОУ №733835 від 01.07.2008р., серії ЯОУ №734358 від 01.10.2008р.
Виставлені на оплату поставленого товару рахунки-фактури відповідачем в повному обсязі не оплачені, видаткова накладна №РН-0000567 від 05.09.2008р. погашена частково на суму 19 816,47 грн., заборгованість відповідача перед позивачем становить 810 158,97 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачем додано до позовної заяви рахунки-фактури, але не додано доказів про їх направлення, що порушує вимоги ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на наступне.
Як зазначалось вище умовами договору сторони погодили, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі постачальником (позивач) товару покупцю (відповідач) та підписання видаткових накладних. На видаткових накладних, відповідно до яких оформлялась поставка, вбачається прийняття товару відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, згідно наявних в матеріалах справи довіреностей.
Крім того в листі №658 від 12.12.2008р. відповідач не заперечував про існуючу заборгованість перед позивачем.
В листі позивача №008 від 27.01.2009р. надісланому на адресу відповідача йдеться про те, що ТОВ „Панбекс Україна” було здійснено поставку товару у розпорядження ТОВ „ВБК „Максімус” з проханням здійснити оплату за поставлений товар, у п'ятиденний строк з дня отримання листа. Зазначений лист відповідач отримав 30.01.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару на суму 810 158,97 грн. згідно видаткових накладних №РН-0000448 від 30.07.2008р., №РН-0000480 від 11.08.2008р., №РН-0000509 від 19.08.2008р., 3 РН-0000544 від 29.08.2008р., №РН-0000567 від 05.09.2008р., №РН-0000446 від 29.07.2008р., №РН-0000462 від 04.08.2008р., №РН-0000493 від 13.08.2008р., №РН-0000526 від 22.08.2008р., №РН-0000554 від 02.09.2008р., №РН-0000511 від 19.08.2008р., №РН-0000549 від 01.09.2008р., №00005151 від 19.08.2008р., №РН-0000525 від 22.08.2008р., №РН-0000542 від 28.08.2008р., №РН-0000539 від 28.08.2008р., №РН-0000553 від 02.09.2008р., №РН-0000564 від 04.09.2008р., №РН-0000575 від 08.09.2008р., №РН-0000610 від 18.09.2008р., №РН-0000654 від 06.10.2008р., №РН-0000662 від 09.10.2008р. від 09.10.2008р. настав 06.02.2009р. згідно надісланої вимоги про оплату (лист №008 від 27.01.2009р.).
Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з п.7.2.2 договору №2/08 від 01.01.2008р. у випадку прострочення в оплаті товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми недоплати за кожний день прострочення.
Неустойкою (штрафом, пенею ) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сума пені в розмірі 30 354,31 грн., що розрахована позивачем з урахуванням строку настання платежу та частково здійсненою оплатою підлягає стягненню з відповідача, як така, що передбачена умовами договору у випадку прострочення в оплаті товару.
Згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючу те, що у відповідача перед позивачем існує та не погашена заборгованість за поставлений товар в розмірі 810 158,97 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних у розмірі 23 726,08 грн. та 3 795,54 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 44 500 грн. витрат на правову допомогу, то слід зазначити про те, що позивач не надав належних доказів в обгрунтування розміру заявленої суми збитків, що підлягають відшкодуванню за правову допомогу оплачену позивачем з посиланням на час, який був витрачений на підготовку матеріалів, вартість оплати відповідних послуг, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг тощо.
Крім того, підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
З огляду на вище викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку , що в оскаржуваному рішенні була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-будівельна компанія „Максімус” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009р. у справі № 22/88 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 22/88 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Пашкіна С.А.
Судді Синиця О.Ф.
Кропивна Л.В.
14.08.09 (відправлено)