Справа №2-П-68-2008
02 червня 2008 року. Місто Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі :
Головуючого, судді: ВОДОП'ЯНОВА С. М.
при секретарі: ХАЗІЄВІИ Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом;
ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький Залізорудний Комбінат» про відшкодування вартості приватної земельної ділянки , -
ВСТАНОВИВ;
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу з позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький Залізорудний Комбінат» про відшкодування вартості приватної земельної ділянки. В обґрунтування позовних вимог представник позивачки, - ОСОБА_2, суду вказала, що позивачка по справі, її матір ОСОБА_1 мешкала у належному їй будинку АДРЕСА_1. 31 березня 1998 року, ОСОБА_1 приватизувала присадибну земельну ділянку розміром 1000 квадратних метрів. Вартість якої, відповідно до рішення від 28 березня 2001 року № 615 XX сесії ХХШ скликання Криворізької міської ради „Про застосування підвищеного коефіцієнту до базової вартості одного квадратного метра земель міста Кривого Рогу», та листа Держкомзему від 10 січня 2002 року № 14-22-6/186, встановлена грошова оцінка земельної ділянки, яка на момент подачі цього позову, складає , - 25172 гривні 56 копійок. На цю земельну, ділянку ОСОБА_1 було видано державний акт серії ДП № 4772 від 31 березня 1998 року. В 2002 році, згідно рішення виконкому Криворізької міської Ради будинок ОСОБА_1 було знесено в зв'язку з тим, що ця земля була потрібна для виробничих потреб шахт імені Леніна, імені Орджонікідзе, та Північно-вентиляційна". За будівельні споруди грошову компенсацію відповідач по справі ОСОБА_1 виплатив. Але відшкодувати вартість земельної ділянки, яка знаходиться за адресою; АДРЕСА_1, розміром - 1000.00 кв. метрів в сумі - 25172 гривень, відповідач відмовився. Тому представник позивача по справі просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький Залізорудний Комбінат» на користь ОСОБА_1 вказану вище суму вартості земельної ділянки. Представник відповідача по справі - Відкритого акціонерного товариства «Криворізький Залізорудний Комбінат» позов не визнала та просила суд відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1. Представник відповідача суду пояснила, що Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів №20/368 від 20/368 від 04 жовтня 1978 року рудоуправлінню імені В.І.Леніна, який був і є структурним підрозділу ПО «Кривбассруда» (нині ВАТ «КЗРК» ) під санітарно-захисну зону (гірничий відвід) було виділено 10.56 гектарів землі за рахунок зносу житлових будинків по вулиці Снєгірьовській. Знесенню підлягав також будинок АДРЕСА_1, який належав позивачці по справі.
Для відселення з санітарно-захисної зони мешканців будинку АДРЕСА_1 головою правління ВАТ «КЗРК» був виданий наказ № 329 від 08.11.2002 року. Згідно з цим наказом ОСОБА_1 був куплений приватний будинок по АДРЕСА_2 з присадибною земельною ділянкою рівноцінною для ведення підсобного господарства та обслуговування будинку та надвірних споруд, вартістю - 27523 гривні. При відшкодуванні вартості житлового будинку та насаджень по вулиці Снєгірьовській було виявлено, що мешканка цього будинку ОСОБА_1 має державний акт приватної власності на земельну ділянку , виданий Криворізькою міською радою народних депутатів за № 4772 від З І вересня 1998 року, про який адміністрації ВАТ «КЗРК» не було відомо до цього часу, оскільки відповідач не повідомив адміністрацію ВАТ "КЗРК", знаючи про те що житловий будинок підлягає знесенню як такий, що розташований в санітарно-захисній зоні (гірничому відводі) шахти їм. Леніна ВАТ "КЗРК".
Згідно зі ст.4 ч.б.п.2. Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, який діяв на час приватизації вказаної земельної ділянки, землі гірничодобувної промисловості не могли передаватись у колективну та приватну власність. Видаючи державний акт про приватну власність на земельну ділянку на садибу АДРЕСА_1 та землевпорядну справу, земельно-кадастрове бюро при Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів, не врахувало рішення Криворізької міської ради народних депутатів за № 20-368 від 04.10.1978 року про виділення рудоуправлінню ім. Леніна ПО «Кривбассруда» . нині правонаступником якого стало ВАТ «КЗРК» земельної ділянки площею 10 , 56 га за рахунок відчуження присадибних ділянок, та зносу житлових будинків по вулиці Снєгірьовській , в тому числі - будинку АДРЕСА_1, а також ст.4 ч.6 п.2 Земельного кодексу України , які забороняють приватизувати землі, що знаходяться в санітарно-захисних зонах (гірничому відводі) гірничодобувної промисловості.
ВАТ «КЗРК» є підприємством гірничодобувної промисловості і основним видом його діяльності с підземна розробка корисних копалин, і тому цьому підприємству потрібні землі під санітарно-захисні зони (гірничі відводи), про що свідчить акт про надання гірничого відводу № 467 від 14 грудня 2001 року, та ліцензія на користування надрами № 2558 від 12 жовтня 2001 року
Всупереч діючому законодавству, а саме ст. 4 ч.6.п.2 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, і рішенню виконкому Криворізької міської ради народних депутатів № 20/368 від 04.10.1978 року, яке діє і нині, виконкомом Криворізької міської ради народних депутатів незаконно видав державний акт про право приватної власності на землю ОСОБА_1 за № 4772 від 31 березня 1998 року.
Крім того, згідно зі ст.21 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, не допускається порушення порядку встановлення та міни цільового призначення земель. Управлінням земельних ресурсів Криворізької міської ради народних депутатів при видачі державного акту про право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не були враховані вимоги цієї статті, яка передбачає пунктами "а" та б" визнання недійсними угод щодо земельних ділянок та визнання недійсними рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам , а також були порушені вимоги ст.2 Земельного кодексу про віднесення земель з однієї категорії до іншої та переводу їх з однієї категорії до іншої. Таким чином, виходячи з вищевикладеного був порушений правовий статус земельного гірничого відводу (санітарно - захисної зони) шахти ім. Леніна ВАТ "КЗРК".
Представник третьої особи по справі - Криворізького міського управління земельних ресурсів, до суду не з'явився. Ним було надано суду письмові пояснення з приводу цього позову у яких він просив суд розглянути цю справу без його участі. По суті позову, представник третьої особи по справі - Криворізького міського управління земельних ресурсів, вказав, що за даними Криворізького міського управління земельних ресурсів на момент приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 належним чином оформлених документів, які посвідчували право користування земельною ділянкою, у Відповідача не було, тому у Позивача були всі підстави щодо оформлення права приватної власності земельної ділянки із земель, що передані їм для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель у межах норм, установлених діючого на той час Земельного кодексу України.
Представник третьої особи по справі - Криворізької міської Ради, Мірошниченко Я.В. суду вказав, що він повністю згоден з письмовими поясненнями які були надані суду представником Криворізького міського управління земельних ресурсів. Суд заслухавши сторони, та дослідивши матеріали цієї цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені з слідуючих підстав ;
Доводи представника відповідача, якими він обґрунтував свої заперечення проти позову, суд вважає заслуговуючи ми на увагу. Представник відповідача надав суду письмові докази, які вказують на те, що спірна земельна ділянка була надана Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради народних депутатів №20/368 від 20/368 від 04 жовтня 1978 року рудоуправлінню імені В.І.Леніна, який був і є структурним підрозділу ПО «Кривбассруда» (нині ВАТ «КЗРК» ) під санітарно-захисну зону (гірничий відвід) було виділено 10.56 гектарів землі за рахунок зносу житлових будинків по вулиці Снегірьовській.). Цим рішенням було виділено 10.56 гектарів землі за рахунок зносу житлових будинків по вулиці Снегірьовській, та інших вулиць у місті Кривому Розі. Таким чином, вказана земельна ділянка була виділена відповідачу по справі безстроково під санітарно-захисну зону / гірничий відвід /. Представником відповідача були надані письмові докази тому, що починаючи з 2002 року по 2005 рік ним сплачувалась плата за користування землею. Згідно пояснень відповідача, плата за землю проводилась ВАТ "КЗРК" й до 2002 року, але квитанції по сплаті за землю за строком зберігання знищені. Згідно частини - 4 ст. 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який діяв на час приватизації спірної земельної ділянки, тобто на березень 1998 року, не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі гірничодобувної промисловості . Тобто законом була на березень 1998 року читко визначена законом заборона на приватизацію земель гірничодобувної промисловості. Та обставина, що земельна спірна ділянка біла віднесена до земель гірничодобувної промисловості, підтверджено више зазначеним Рішенням Криворізької міської Ради від 04.10.1978 року. Таким чином, суд вважає, що приватизація спірної земельної ділянки позивачкою по справі проведена з порушенням закону, який діяв на той час. Тому, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і у відповідності зі ст.3, 4 ч.4, 10, 17-19, 90 ч.1 п. Г, 126 ч.1, 152 ч.3, 156, 157 Земельного Кодексу України від 18.12.1990 року, ст. 10,11,60, 212-214 ЦПК України, - суд,
ВИРІШИВ;
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування вартості приватної земельної ділянки, залишити без задоволення. На рішення суду може бути подана заява, про апеляційне оскарження на протязі 10 днів, з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.