Справа № 2-П-2308-2008
04 червня 2008 року. Місто Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі:
Головуючого, судді: ВОДОІГ'ЯНОВА С. М.
при секретарі: ХАЗІЄВІИ Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом;
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення з квартири та зняття з реєстрації-
ВСТАНОВИВ;
До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу звернулась позивачка ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення з квартири та зняття з реєстрації
В обгрунтування позову, позивачка, та її представник ОСОБА_3, суду зазначили, що вона, тобто ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 04 вересня 2004 року й в період шлюбу у них народився ІНФОРМАЦІЯ_1 син ОСОБА_4, який в цей час мешкає разом з нею. Шлюбні стосунки з відповідачем вона припинила у 2007 році и шлюб між ними судом було розірвано. Причиною припинення шлюбних стосунків між ними було те, що відповідач по справі дуже грубо ставився до неї, принижував її, бив та знущався у присутності їх маленького сина.
15 листопада 2005 року, її батьки придбали на свої кошти для неї однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. В цій квартирі, крім неї та їх сина, був зареєстрований також її чоловік, - відповідач по справі ОСОБА_2 Після припинення між ними шлюбних стосунків відповідач ОСОБА_2 створив такі умови, що перебування її, тобто позивачки по справі у квартирі стало неможливим. ОСОБА_2 зловживав спиртними напоями, приводив до спірної квартири людей сумнівної поведінки з якими пиячив. Позивачку по справі ОСОБА_2 бив та виганяв з спірної квартири, тому вона з дитиною змушена до цього часу мешкати в квартирі у своїх батьків АДРЕСА_2. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу було задоволено її позов про виключення частки майна , а саме спірної квартири, з спільної сумісної власності подружжя, та її визнано власником усієї квартири АДРЕСА_2. Таким чином, як пояснила представник позивачки по справі, відповідач по справі ОСОБА_2 не має права власності на спірну квартиру й тому повинен її звільнити, так як він порушує право власності ОСОБА_1 на користування своєю власністю, тобто спірною квартирою. Таким чином, позивачка по справі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, посилаючись на ст.. 319,321,386,391 Цивільного Кодексу України усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме спірною квартирою, виселивши відповідача з неї, та зобов'язати третю особу по справі, - Відділ паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зняти з реєстрації в зазначеній квартирі відповідача ОСОБА_2. Відповідач по справі - ОСОБА_2 позовні вимоги своєї колишньої дружини не визнав, та вказав, що він при розгляді справи судом, добровільно відмовився від своєї частини спірної квартири на користь свого малолітнього сина. Тому він себе власником цієї квартири не вважає, але він зазначив, має право на проживання в цій квартирі. З доводами позивачки по справі, якими вона обгрунтувала свій позов відповідач не погодився, та суду вказав, що коли його дружина, тобто позивачка по справі, припинила з ним шлюбні стосунки, він дійсно деякий час зловживав спиртними напоями, але на цей час він працює, та спиртні напої не вживає. До нього у гості приходили його друзі коли він був хворий, але ніякого притону у квартирі він не утворював. Тому ці заяви позивачки по справі він вважає перебільшеними, та надуманими. Третя особа по справі, - представник Відділу паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області до суду не з'явився, та просив у своїй заяві розглянути цю справу без його участі. Суд, вислухавши доводи сторін по справі, та покази свідків, доводи та перевіривши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути задоволені з слідуючих підстав . Позивачка у справі ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, просять суд виселити з спірної квартири відповідача ОСОБА_2 з тих підстав, що шлюб між подружжям розірвано, спірна квартира належить позивачці по справі, а відповідач створює перешкоди у проживанні ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1. При цьому позивачка та її представник посилались на норми закону, які регулюють питання власності. Однак, вимоги позивачки та її представника суперечать нормам, які повинні застосовуватись при вирішенні цього спору. Так згідно Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 листопада 2005 року, - при вирішенні питання про усунення перешкод у користуванні квартирою, в якій проживають колишні члени сімї власника, необхідно застосовувати норми ЖК України, а не норми Закону України «Про власність».
Відповідно до ст. 9 цього Кодексу ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законодавством.
Згідно зі ст. 156 цього Кодексу припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів його сімї права користуватися займаним приміщенням. Право вимагати в судовому
порядку виселення колишніх членів його сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України, але тільки за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу.
Оскільки, позивачка та її представник, не довели у судовому засіданні те, що відповідач ОСОБА_2 повинен бути виселений з спірної квартири на підставах ст.11 16 ч.1 ЖК України.
Допитані судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 вказали на неправомірну поведінку відповідача ОСОБА_2, але вони не могли суду достеменно вказати, саме які неправомірні дії відносно позивачки він вчинив. Обставини, які свідки вказали суду, їм стали відомі з слів позивачки та її матері. Тому суд критично ставиться до пояснень зазначених свідків.
Виходячи з вищезазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1.
На підставі викладеного, відповідно до ст.. 4, 15, 16, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 116 ч.1, 156, 157 Житлового Кодексу України, та керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 212-214 Цивільно-Процесуального Кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ;
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення з квартири та зняття з реєстрації, відмовити .
На рішення суду може бути подана заява, про апеляційне оскарження на протязі 10 днів, з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження в палату з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу. ,