25 травня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1415/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Транчуковій О.С.,
за участю:
представника позивача - Варченка О.Л.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні (далі - позивач, УПФУ в м.Херсоні) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2), в якому просить стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ, IV квартали 2010 року у сумі 1490,40 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та має недоїмку у сумі 1490,40 грн., яку просить стягнути у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач заперечувала проти позовних вимог. Зазначила, що вимога від 10.03.2011 р. № Ф-1700 на суму 1490,40 грн. не відповідає тій, яку вона отримувала, а тому документ, за яким УПФУ в м.Херсоні намагається стягнути недоїмку, вважає таким, що не має законної сили. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 р., яким встановлено новий єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок, підстави та строки сплати внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у 2010 році регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 р.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками, зокрема є роботодавці: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно пп.2.1.3 п.2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) є платниками страхових внесків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в УПФУ в м.Херсоні як платник внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.п.4, 6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.3 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п.2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2009 р. № 26-1 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
З веденням в дію у липні 2010 року Закону України № 2461-YI від 08.07.2010 р. "Про внесення змін у Закон України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та п.3 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
При цьому сума страхового внеску з обліку частки фіксованого або єдиного податку, перерахована у Пенсійний фонд, має складати не менш мінімального розміру максимальної суми фактичних видатків на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), всього оподатковуваного доходу, з якого сплачується страхові внески (пп.4 п.8 розділу 15 "Прикінцевих положень").
Фізичні особи-підприємці, працюючі на спрощеній системі оподаткування та члени їх сімей, приймаючі участь у підприємницькій діяльності зобов'язані з липня 2010 року сплачувати у Пенсійний фонд України страхові внески у розмірі не менш страхового внеску на місяць, розрахованого з суми встановленої законодавством мінімальної заробітної платні, помноженої та тариф відрахування в Пенсійний фонд України.
З 01.07.2010 р. мінімальний страховий внесок складав 294,82 грн., з 01.10.2010 р. - 301,12 грн., з 01.12.2010 р. - 306,10 грн. за місяць.
Відповідно до повідомлень-розрахунків внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФОП ОСОБА_2 позивачем розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ та ІV квартал 2010 рік на загальну суму 1792,80 грн. ФОП ОСОБА_2 частково сплачено страхові внески на суму 302,40 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за ІІІ та ІV квартали 2010 року склала 1490,40 гривень.
У відповідності до ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Судом встановлено, що УПФУ в м.Херсоні відповідачу направлено вимогу про сплату боргу в сумі 1490,40 грн. за № Ф-1700 від 10.03.2011 р.
У судовому засіданні відповідач наполягала на тому, що вимога від 10.03.2011 р. № Ф-1700 не має законної сили, оскільки на її адресу надіслано вимогу від 09.03.2011 р. № Ф-1700, а до ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні - вимогу від 10.03.2011 р., в якій визначено дату видачі 21.10.2014 р.
Суд критично відноситься до цих тверджень ФОП ОСОБА_2, оскільки помилка у даті формування вимоги не є безумовною підставою для позбавлення її законної сили, а відтак позбавлення УПФУ у м.Херсоні права на звернення до суду щодо стягнення суми недоїмки. Крім того, номер вимоги УПФУ в м.Херсоні, сума заборгованості, прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційний номер боржника не містять розбіжностей, тобто, основна інформація для визначення недоїмки зазначена вірно.
Суд зазначає, що вимогу про сплату недоїмки від 09.03.2011 р. № Ф-1700 на суму 1490,40 грн. ФОП ОСОБА_2 оскаржувала до суду і постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2011 р. (справа № 2-а-2342/11/2170), яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.10.2012 р., ФОП ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову.
Тобто, вимога про сплату недоїмки у сумі 1490,40 грн. узгоджена у судовому порядку, внаслідок чого у вимозі, яка направлялася до ВДВС Суворовського РУЮ, зазначено дату її видачі 21.10.2014 р.
Окремо слід відмітити, що постановою ВДВС Суворовського РУЮ від 26.02.2015 р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження за вказаною вимогою про сплату недоїмки у зв'язку з пропуском строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тобто, сума недоїмки у розмірі 1490,40 грн. на даний час не перебуває на виконанні у виконавчій службі і несплачена відповідачем.
Згідно положень ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин позовні вимоги УПФУ в м.Херсоні щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ-ІV квартали 2010 року у розмірі 1490,40 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (м.Херсон, вул.Комкова, 76 а, р/р 25605300302407 в ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 352457, код ЄДРПОУ 37960171) заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ, ІV квартали 2010 року у сумі 1490 (одна тисяча чотириста дев'яносто) 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 травня 2015 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 10.1