Провадження: 22-ц/790/4058/15 Справа: № 2018/2-385/11 Категорія: "право власності" Головуючий 1 інстанції: Ніколаєнко І.В. Доповідач: Малінська С.М.
25 травня 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Малінської С.М.,
суддів колегії - Піддубного Р.М.,
Даниленка В.М.
за участю секретаря - Єрьоменко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Київському районі м. Харкова, Харківська міська рада, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про зняття з реєстраційного обліку, -
У березні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначав, що відповідно до договору міни від 15 жовтня 2008 року, укладеного між ним та ОСОБА_4, він набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 17 серпня 2009 року ним було здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт нерухомості в КП "ХМБТІ". Не зважаючи на те, що квартира належить позивачу на праві власності, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 продовжують проживати в цій квартирі, будучи у ній зареєстрованими. Вказане порушує його право на користування та розпорядження його майном. Позивач також вказував на те, що жодних письмових чи усних домовленостей , або будь-яких правочинів він із відповідачами не укладав, згоди на продовження їх проживання або реєстрації у спірній квартирі він не надавав. У зв'язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_5 просив усунути йому перешкоди в користуванні вказаною квартирою , виселити з неї відповідачів та зобов'язати Відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Київському районі м. Харкова зняти з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, покласти на них судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_5 в користуванні належною йому на праві власності квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 із зазначеної квартири, вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . подали апеляційну скаргу, у якій просили рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися , дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 1,4 ч.1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, 15 жовтня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір міни , за умовами якого ОСОБА_4 міняє належну їй на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_1 на належний ОСОБА_5 на праві приватної власності кухонний комбайн Philips НR 7768 (а.с. 4 том № 1). 17 серпня 2009 року було здійснено державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості в КП "ХМБТІ" за позивачем (а.с. 5).
У вказаній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі по справі ОСОБА_4, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_6
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції керувався ст. ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. ст. 98, 116 ЖК України та виходив з того, що права ОСОБА_5, як власника спірної квартири порушені, він має право на усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження належною йому квартирою.
Разом з тим судом першої інстанції не було враховано, що вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 квітня 2013 року у справі № 1-781/11 ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, що належить ОСОБА_5 (а.с.203-204).
Постановою Слідчого управління ГУМВС України в Харківській області від 24 листопада 2010 року на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було накладено арешт (а.с.202).
З акту державного виконавця Дзержинського відділу Харківського міського управління юстиції від 14 лютого 2015 року вбачається, що зазначена квартира арештована в рамках виконавчого провадження № 38962176 по примусовому виконанню виконавчого листа № 1/2011/216/12, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова про конфіскацію всього майна ОСОБА_5 Квартира передана на відповідне зберігання гр. ОСОБА_4 (а.с.235).
За змістом ст. 354, п.10 ч.1 ст. 346 ЦК України у зв'язку з конфіскацією (позбавленням права власності на майно) належне особі право власності припиняється. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно.
Відповідно до абз. 10 ч.1 ст.3 Закону України " Про управління об'єктами державної власності" конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду є об'єктом управління державної власності. Згідно пункту 1.1.23.ст. 19 - 1 Податкового Кодексу України до функцій контролюючих органів віднесено організацію роботи з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства Згідно ст.41 Податкового Кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Враховуючи, що вирішення спору з приводу конфіскованого майна може вплинути на права та обов'язки держави в особі контролюючого органу, останній мав бути залучений до участі у справі.
Оскільки на стадії апеляційного провадження суд позбавлений можливості залучати до участі інших осіб, крім тих, що брали участь у розгляді справи у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 309, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 27 березня 2015 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Київському районі м. Харкова, Харківська міська рада, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області про зняття з реєстраційного обліку - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: