Справа № 819/1074/15-a
25 травня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про скасування припису,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Тернопільській області (надалі - відповідач, Управління ДАБК у Тернопільській області) про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2015 року Управлінням ДАБК у Тернопільській області безпідставно видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом демонтажу прибудови до квартири за адресою АДРЕСА_1 до 06.08.2015 року, оскільки відповідачем не встановлено що будівельні роботи проведені саме позивачем.
Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 02.04.2015 по 06.04.2015 р. головним державним інспектором інспекційного відділу у місті Тернополі - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області територіального структурного підрозділу Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2, на підставі доповідної записки завідувача сектору по роботі з дозвільними документами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_3, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта будівництва прибудови балкону до квартири, за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2015 року (а.с. 7), в якому зазначено, що при перевірці достовірності даних у декларації про початок виконання будівельних робіт з прибудови балкону до квартири за адресою АДРЕСА_1 від 30.03.2015 року №ТП 083150890250, зареєстрованої на підставі звернення ОСОБА_1 встановлено подання недостовірних даних про головного архітектора проекту, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, земельної ділянки та експертизу проекту будівництва. Також встановлено, що будівельні роботи з прибудови балкону до квартири за адресою АДРЕСА_1 виконані в повному обсязі, чим порушено ч.8 ст.35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абз. 4 п.9 Порядку виконання будівельних робіт затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466.
З пояснень представників позивача та відповідача наданих у судовому засіданні 19.05.2015 року, слідує, що зазначену декларацію про початок виконання будівельних робіт з прибудови балкону до квартири за адресою АДРЕСА_1 від 30.03.2015 року №ТП 083150890250 було скасовано позивачем у зв'язку із внесенням до неї недостовірних відомостей.
На підставі акту перевірки складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2015 року (а.с. 14), яким зобов'язано позивача привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом демонтажу прибудови до квартири за адресою АДРЕСА_1 до 06.08.2015 року. Припис одержано позивачем.
Правовідносини у сфері містобудування, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) зазначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 41 Закону №3038-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності (далі - Порядок №553).
Згідно пункту 1 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
Статтею 34 Закону №3038-VI передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Статтею 38 Закону №3038-VI встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, будівництво вважається самочинним, якщо у діях особи є хоча б одна з ознак, передбачених частиною 1 статті 376 ЦК України: а) на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, збудовані або будуються житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно; б) забудова проведена або здійснюється без одержаного у встановленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Статтею 28 Закону №687-XIV визначено обов'язки власників та користувачів об'єктів архітектури, зокрема, отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.
Згідно пункту 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що посадові особи інспекції повинні діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки вони виконують державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає їх завдання, межі їх повноважень та спосіб, у який вони здійснюють ці повноваження.
Згідно із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про право власності на житло від 11.12.1997р., виданого міським бюро технічної інвентаризації квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.35).
При спільній сумісній власності на квартиру права власності належать власникам тільки в сукупності і окрема особа не може вільно розпоряджатися своєю частиною. Спільна сумісна власність - це власність кількох осіб, при якій право кожного із співвласників поширюється на все спільне майно.
З матеріалів справи слідує, що будівництво прибудови до квартири проводилося, в тому числі, і без надання земельної ділянки для таких цілей, однак жодних заперечень зі сторони співвласників квартири стосовно цього будівництва не було.
Відповідно до ст. 1 Закону №3038-VI замовником може бути фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок). Виконання робіт можна виконувати після набуття права на земельну ділянку (ст. 35 Закону №3038-VI). Таким чином земельна ділянка для будівництва прибудови повинна надаватися всім співвласникам квартири.
Отже, суб'єктами містобудування, в даному випадку, є як позивач, так інші співвласники квартири - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які могли бути замовниками у разі отримання земельної ділянки.
Як передбачено у п. п. 16, 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком; у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Пунктом 19 Порядку № 553 встановлено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Отже, припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) складеною у двох примірниках особі чи особам, які вчинили правопорушення, щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог містобудівного законодавства за результатами проведеної перевірки.
Відповідно до ст. 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюються відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI.
Як слідує з матеріалів справи, при перевірці встановлені порушення, які, на думку суду, є належними підставами для зобов'язання осіб, що їх допустили, усунути вчинені порушення у сфері містобудування.
Проте, як вбачається з акта перевірки та оскаржуваного припису, відповідачем складено припис не щодо всіх суб'єктів містобудування, стосовно яких здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а лише щодо позивача.
Участь інших співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 у проведенні будівельних робіт відповідачем не встановлювалася, хоча всі співвласники квартири володіють та користуються цією квартирою.
А тому, суд вважає помилковим висновок відповідача про те, що самочинне будівництво здійснив тільки позивач.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Принцип законності характеризується, зокрема, дією по колу осіб. Законність не може бути вибірковою, її вимоги звернені до всіх суб'єктів без винятку. Правові приписи повинні виконуватись всіма суб'єктами і всі суб'єкти повинні нести юридичну відповідальність у випадку порушення закону.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Віфдповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки юридична відповідальність не може бути вибірковою, суд дійшов висновку, про наявність порушень містобудівного законодавства всіма співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, які повинні нести передбачену законом відповідальність, а отже припис від 06.04.2015 р., складений з порушенням встановленого законом порядку.
Згідно із частино 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про скасування припису є підставним та підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 158-167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2015 року складеного на ім'я ОСОБА_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.