14 травня 2015 року Справа № 916/4383/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, Л. Стратієнко
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скаргиДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді"
на постановувід 19.03.2015
Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 916/4383/14
за позовомДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Алді"
простягнення 43 732,98 грн,
у судове засідання прибув представник
позивачаПерейма Д.О. (дов. 25.12.2014 № 62),
заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" про стягнення заборгованості з компенсації земельного податку у сумі 36461,66 грн, 3% річних у сумі 2458,49 грн, інфляційних втрат у сумі 4812,83 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 (суддя В.Петров), залишеним без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 (колегія суддів: Н. Ліпчанська, В. Лисенко, А. Ярош), позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 17 693,12 грн заборгованості з відшкодування земельного податку, 1180,82 грн 3 % річних, 2 813, 37 грн інфляційних витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані наступним.
17.04.2002 між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт", Державним підприємством "База матеріально-технічного забезпечення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алді" укладений договір № 97-о про спільну діяльність (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого сторони договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з Порту автотранспортом з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення.
У відповідності до п. 3.1.1 Договору спільної діяльності Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" прийняло на себе зобов'язання надати для здійснення спільної діяльності, обумовленої договором споруди та прилеглу територію складу № 27 для реконструкції та використання комплексу. В свою чергу у відповідності до п. 3.3.3 Договору ТОВ "Алді" зобов'язалось здійснити реконструкцію складу №27 Порту за власні кошти з метою створення комплексу, відповідно до проекту здати його у експлуатацію, здійснити будівництво за власні кошти сполучених автомобільних шляхів на комплекс від узгоджених сторонами в окремому акті пунктів з'єднання шляхів.
29.03.2003 між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" і ТОВ "Алді" укладена додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до п. 1 якої внесені зміни до преамбули договору спільної діяльності, залишивши у складі учасників спільної діяльності ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Алді".
16.07.2007 між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Алді" укладена додаткова угода до Договору, якою п. 4.2 договору викладений у такій редакції: "За рахунок спільної діяльності компенсуються порту витрати по оплаті земельного податку за земельну ділянку відповідної території, фактично передану Портом у спільну діяльність в рамках договору. Компенсація земельного податку здійснюється з початку дії договору спільної діяльності на підставі рахунку Порту з додатком відповідних копій платіжних і інших документів, підтверджуючих оплату земельного податку. Товариство, як сторона, що здійснює розпорядження рахунком і ведення загальних справи учасників, зобов'язане перераховувати Порту компенсацію земельного податку, на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання Товариством рахунку з додатком платіжних і інших підтверджуючих документів".
На підставі вказаної додаткової угоди, яка згідно з п.10 Договору є невід'ємною його частиною, у ТОВ "Алді" виникла заборгованість по відшкодуванню земельного податку у розмірі 36461,66 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2012, актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.07.2012 та станом на 01.07.2013.
ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ "Алді" складені акти здачі-прийняття робіт від 31.05.2012 № Пр/18906 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/22681 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/26251 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/30282 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/34797 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/40678 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/44967 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/49540 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/54255 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/5316 Р на суму 1075,07 грн, № Пр/7762 Р на суму 1388,57 грн, № Пр/7767 Р на суму 313,51 грн, № Пр/8782 Р на суму 1388,57 грн, № Пр/11779 Р на суму 1388,57 грн, № Пр/13622 на суму 8331,44 грн, від 30.06.2012 № Пр/15811 на суму 8331,44 грн, від 31.07.2012 № Пр/18251 на суму 4568,86 грн, загальною сумою 36461,66 грн. За твердженнями позивача, вказана сума підлягає відшкодуванню з боку відповідача як компенсація земельного податку згідно з п. 4.2 Договору.
З наявних у матеріалах справи копій рахунків від 31.05.2012, від 30.06.2012, від 31.07.2012 вбачається, що основна сума сплаченого позивачем земельного податку була часткова зарахована відповідачем, крім актів і рахунків від 31.05.2012 № Пр/13622 на суму 8331,44 грн (у т.ч. основна сума - 6942, 87 грн, ПДВ - 1388,57 грн), від 30.06.2012 № Пр/15811 на суму 8331,44 грн (у т.ч. основна сума - 6942, 87 грн, ПДВ - 1388,57 грн), від 31.07.2012 № Пр/18251 на суму 4568,86 грн (у т.ч. основна сума - 3807,38 грн, ПДВ - 761,48 грн).
З посиланням на вказане суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації земельного податку у вигляді основної суми (без ПДВ) за такими актами: від 31.05.2012 № Пр/13622 у розмірі 6942,87 грн, від 30.06.2012 № Пр/15811 у розмірі 6942,87 грн, від 31.07.2012 № Пр/18251 у розмірі 3807,38 грн, загальною сумою 17693,12 грн.
Водночас, відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення решти суми у розмірі 18768,54 грн, судами зазначено таке.
Вказана сума є податком на додану вартість, яка позивачем додавалась до суми компенсації земельного податку, однак, умови п. 4.2 Договору передбачають виключно відшкодування сплаченого земельного податку, на який згідно чинного законодавства ПДВ не нараховується; докази сплати позивачем вказаного ПДВ у складі земельного податку та понесення відповідних витрат, які підлягають відшкодуванню у розумінні п. 4.2 Договору, позивач не надав та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Той факт, що у вищенаведених актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) сума ПДВ зазначена як складова вартості послуг, не змінюють правову природу суми компенсації земельного податку на вартість послуги, оскільки відшкодування витрат за використання земельної ділянки не є послугою в розумінні Податкового кодексу України, на вартість якої може нараховуватись ПДВ.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2458,49 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 812,83 грн, суди попередніх інстанцій, враховуючи висновок про часткове задоволення позову, здійснили відповідний перерахунок розміру вказаних вимог і присудили до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1180,826 грн, та 2813,37 інфляційних втрат.
Звертаючись до суду з касаційними скаргами, позивач та відповідач посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, позивач просить рішення і постанову скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а відповідач просить скасувати рішення та постанову в частині задоволення позовних вимог.
При цьому, позивач зазначає, що відшкодування витрат за використання земельної ділянки є послугою в розумінні Податкового кодексу України, на вартість якої нараховується податок на додану вартість, у зв'язку з чим компенсація відповідачем земельного податку має бути здійснена із врахуванням податку на додану вартість у загальному розмірі 18768,54 грн; відповідач же посилається на неправомірність умови договору спільної діяльності щодо компенсації земельного податку однією із сторін договору - іншій, внеском якої до спільної діяльності було право користування земельною ділянкою.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує висновок судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, з огляду на викладені у них мотиви.
Водночас, пунктом 4.2 Договору передбачена компенсація земельного податку як обов'язковий самостійний платіж відповідача у межах спільної діяльності.
Особа, у постійному користуванні якої знаходиться земельна ділянка, є платником земельного податку і, відповідно, сторони договору у тому числі про спільну діяльність могли обумовити компенсацію земельного податку. Зміна права користування земельною ділянкою позивачем у визначеному законом порядку не доведена, як і не змінена сторонами Договору умова про компенсацію земельного податку, а тому відмова у задоволенні вимог про присудження до стягнення податку на додану вартість є правомірною.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 916/4383/14 залишити без зміни.
Судді: Є. Борденюк
І. Вовк
Л. Стратієнко