"21" квітня 2015 р. м. Київ К/800/41929/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.
суддів Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі за позовом прокурора Лутугинського району Луганської області в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
встановила:
У квітні 2014 року прокурор Лутугинського району Луганської області в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання забезпечити безоплатним пільговим вугіллям на побутові потреби.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 21 травня 2014 року позовні вимоги прокурора Лутугинського району Луганської області в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконними дії Управління соціального захисту населення Лутугинської райдержадміністрації Луганської області щодо відмови у забезпеченні безоплатним пільговим вугіллям на побутові потреби ОСОБА_2 Зобов'язано Управління соціального захисту населення Лутугинської райдержадміністрації Луганської області забезпечити ОСОБА_2, на підставі статті 48 Гірничого закону України, безоплатним пільговим вугіллям на побутові потреби у розмірі передбаченому чинним законодавством.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року скасовано постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 21 травня 2014 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Заступник прокурора Луганської області подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 згідно записів в трудовій книжці з 29.09.1983 п 18.03.1988 та з 03.01.1989 по 31.12.1998 працювала на шахті «Ленінка» виробничого об'єднання «Ворошиловградвугілля». Позивачку було звільнено з підприємства, у зв'язку з його ліквідацією, що підтверджується записами у трудовій книжці.
Право на забезпечення безплатно на побутові потреби вугіллям ОСОБА_2 отримала на підставі Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР паливом на побутові потреби від 11.05.1976 , згідно якої право на безплатне отримання вугілля користувались такі особи, що проживали з пічним опаленням чи пічними кухонними плитами: працівники шахт і розрізів, в ому числі працівники промислово-виробничого персоналу, а також працівники, зайняті на будівництві і капітальному ремонті, виконуваному господарським способом (п.1.1.). Станом на час звільнення позивачки 31.12.1998 у зв'язку з ліквідацією підприємства вона такого права не втратила.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що права на пільгове забезпечення твердим паливом у ОСОБА_2 не має.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до положень абзацу третього частини п'ятої статті 48 Гірничого Закону України від 6 жовтня 1999 року № 1127-XIV (в редакції до 1 січня 2010 року), якою передбачено соціальні гарантії працівникам гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб, зокрема, непрацюючим пенсіонерам.
Пунктом 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо престижності шахтарської праці" від 25 червня 2009 року № 1564-VI абзац третій частини п'ятої статті 48 Гірничого Закону України викладено в новій редакції, відповідно до якої після ліквідації або консервації гірничого підприємства забезпечення вугіллям на побутові потреби здійснюється в межах тарифної угоди правонаступником таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше ніж 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних з підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше ніж 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше ніж 15 років - для жінок.
Оскільки ОСОБА_2 набула право на зазначену соціальну пільгу щодо забезпечення вугіллям на побутові потреби до набрання чинності зазначених змін статті 48 Гірничого Закону України, то вона не може бути позбавлена такої пільги у зв'язку зі змінами чинного законодавства.
Положення абзацу третього частини п'ятої статті 48 Гірничого Закону України у новій редакції поширюються лише на тих працівників, ліквідація або консервація гірничого підприємства, на якому вони працювали, мала місце після набрання чинності нової редакції зазначеної правової норми.
Крім того необхідно зазначити, що відповідно до рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 06 серпня 2013 року було визнано право ОСОБА_2 на забезпечення її безоплатним вугіллям на побутові потреби за 2012 рік та за перше півріччя 2013 року.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог щодо безоплатного забезпечення вугілля на побутові потреби.
Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2014 року - скасувати.
Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 21 травня 2014 року у справі за позовом прокурора Лутугинського району Луганської області в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді М.М. Заїка
Д.В. Ліпський