21.04.2015 року м. Київ К/800/61256/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.
суддів Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради на постанову Ленінського районного суду м.Кіровограда від 03 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, міського голови міста Кіровограда Саінсуса Олександра Дмитровича про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,
встановила:
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, міського голови міста Кіровограда Саінсуса Олександра Дмитровича про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність міського голови м. Кіровограда, Кіровоградської міської ради, виконавчого комітету Кіровоградської міської ради щодо невиконання постанов Ленінського райсуду м. Кіровограда від 09.02.2010 у справі №2а-20/10 та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 у справі №2а-20/10 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 по справі №К/27689/10 в частині відмови у поновленні ОСОБА_2 на посаді першого заступника Кіровоградського міського голови та стягнуто з виконавчого комітету Кіровоградської міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету - міського бюджету м. Кіровограда на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2010 по справі № 2а-20/10 та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 по справі № 2а-20/10.
У касаційній скарзі Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.02.2010 року у справі №2а-20/10 ОСОБА_2 було поновлено на посаді першого заступника міського голови м. Кіровограда з 28.03.2008, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 рішення суду першої інстанції в частині поновлення на посаді було залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 за результатами розгляду касаційної скарги рішення судів попередніх інстанцій залишені без змін.
Разом з цим, станом на 28.01.2014 постанова Ленінського райсуду м. Кіровограда від 09.02.2010, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 та ухвала Вищого адміністративного суду України від 04.12.2013 в частині поновлення на роботі виконані не були, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
На виконання зазначених рішень міський голова м. Кіровограда Саінсус О.Д. розпорядженням №112-к від 29.05.2014 поновив ОСОБА_2 на посаді першого заступника міського голови з 28.03.2008. Згідно з довідкою про доходи від 28.10.2014, позивачу не було нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі
Відповідно до норм статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості та правомірності стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 середньої заробітку за час затримки виконання судового рішення з огляду на наступне.
Статтею 236 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, безперечним є обов'язок роботодавця сплатити незаконно звільненому працівнику як середній заробіток за час вимушеного прогулу, так і середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення.
Оскільки рішеннями судів ОСОБА_2 було поновлено на роботі, проте рішення не було вчасно виконано, позивач мав право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до статті 257 Кодексу законів про працю України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку визначеному Законом України від 21.04.99 №606 «Про виконавче провадження».
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист, який оформляється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ про поновлення незаконно звільненого працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність задоволення вимог.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, Міського голови міста Кіровограда Саінсуса Олександра Дмитровича про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді М.М. Заїка
Д.В. Ліпський