Справа: № 357/17713/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
14 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій, -
У грудні 2014 року позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій як особі, що постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення встановленого зразка 4 категорії. Свої вимоги мотивує тим, що має право на доплату до основної пенсії та отримання додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, просив суд апеляційної інстанції слухати дану справу у відсутність представника відповідача.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення встановленого зразка 4 категорії, є пенсіонером, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач звернулася до Відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Управлінням було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви. Відмова вмотивована тим, що відповідач виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 та від 23.11.2011 року №1210.
На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 39, 51, 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії у розмірі, визначеному КМ України, оскільки законами України про державний бюджет не було встановлено інших розмірів вказаних виплат, ніж ті, що встановлені КМ України.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ст. 51 Закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається зі змісту Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», до останнього були внесені зміни Законом від 31.07.2014 № 1622-VII (який набрав чинності 03.08.2014 року) та доповнено Прикінцеві положення пунктом 6-7, згідно якого приписи ст. ст. 39, 51 Закону у 2014 році застосовуються у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2015 року - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Твердохліб В.А.
Бужак Н.П.