Справа: № 810/118/15 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
07 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків,
Управління Пенсійного фонду України у Володарському районі Київської області (надалі за текстом - «Управління») звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 9 991 грн. 19 коп. заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення вимог законодавства України не сплачував страхові внески, внаслідок чого утворилась недоїмка в сумі 9 991 грн. 19 коп.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній сказі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 13.10.2009 року Володарською районною державною адміністрацією Київської області, обрала спрощену систему оподаткування та перебуває на обліку в Управлінні, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За даними картки особового рахунку та довідки-розрахунку № 3680/02 від 09.12.2014 р. у період з квітня 2011 р. по червень 2013 р. ФОП ОСОБА_2 не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в результаті чого утворилась недоїмка в сумі 9 991 грн. 19 коп.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни Управлінням направлялась вимога про сплату боргу № Ф-9у від 01.08.2013 року, яка згідно копії поштового повідомлення, була повернута у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_2 не проживає за адресою державної реєстрації.
Спеціальним Законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (надалі за текстом - «Закон № 2464-VI»).
Пункт 2 частини 1 статті 1 названого Закону визначає єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 на платників єдиного внеску покладено обов'язок із своєчасного повного нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що відповідачем не заперечується факт наявності недоїмки, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Твердження відповідача про те, що Управлінням пропущено строк звернення суду обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки відповідно до частини 16 статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального прав.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 12 травня 2015 р.
.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мацедонська В.Е.
Грищенко Т.М.