Справа: № 752/927/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
13 травня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, -
17.01.2015 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі - Управління), в якому просила суд визнати неправомірними дії Управління стосовно відмови у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язати відповідача призначити таку пенсію.
Вважає, що відмова відповідача є неправомірною, оскільки трудової книжкою ОСОБА_4 підтверджується достатність у нього страхового стажу для призначення ОСОБА_3 пенсію у зв'язку з втратою годувальника, починаючи з 18.05.2014 року.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 р. позов задоволено: визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у призначенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії у зв'язку з втратою годувальника - неправомірними, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію у зв'язку з втратою годувальника та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоотриману пенсію у зв'язку з втратою годувальника за період, починаючи з 19.05.2014 року.
Не погодившись з таким рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Управлінням правомірно відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки страховий стаж годувальника складає 7 років 3 місяці та 27 днів. Крім того, зазначено, що записи в трудовій книжці за період роботи з 01.07.1996 року по 25.10.1999 року не відповідають інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.8)
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер у віці 39 років, про що свідчить свідоцтва про смерть.(а.с.9)
03.09.2014 року ОСОБА_2 звернулася до Управління з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_3.
Відповідач листом від 12.09.2014 року №15153/11 відмовив позивачк, в зв'язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_4 не мав страхового стажу в розмірі 8 років, оскільки управління не було прийнято до уваги період навчання в Учбово-курсовому комбінаті ГУТ, через виправлення в датах, та стаж роботи в ТОВ «НКС-Техсервіс» за період з 01.07.1996 року по 25.10.1999 року, через невідповідність зазначеного запису Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, що визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності при наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності, зокрема, від 38 років до досягнення особою 39 років включно - 8 років.
З матеріалів справи вбачається, а саме з трудової книжки (а.с.10-13), що ОСОБА_4 на час смерті мав страховий стаж більше 8 років, тобто мав достатній страховий стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності.
Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про наявність у сина померлого, який був на його утриманні, права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Колегія суддів вважає, що доводи апелянтів не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 р., залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію у зв'язку з втратою годувальника, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.