21 квітня 2015 рокусправа № 804/6746/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - не з'явився
відповідача: - Нофенко Л.В. дов від 06.04.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року
у справі № 804/6746/14
за позовом Криворізької північної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»
про стягнення податкового боргу,-
13.05.2014 Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з ДП «Криворізька теплоцентраль» суму податкового боргу перед бюджетом у розмірі 1 008 994,86 грн., з них стягнути кошти, які перебувають у власності ДП «Криворізька теплоцентраль», у розмірі 1 008 994,86 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю за позивачем непогашеного податкового боргу зі сплати податку на прибуток, який виник у березні 2014 року внаслідок несплати сум самостійно задекларованих відповідачем з податку на прибуток та сум, які вже були раніше стягнуті та розстрочені (відстрочені).
Підстави виставляти податкову вимогу підприємству-боржнику відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України відсутні, оскільки у підприємства в наявності податковий борг за попередні періоди, на який виставлені податкові вимоги відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 адміністративний позов задоволено. Постанову суду мотивовано доведеністю факту наявності у позивача податкового боргу і відсутністю доказів сплати цього боргу.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що податковим органом нараховані штрафні санкції за неналежне виконання підприємством зобов'язань щодо сплати суми податкового боргу перед бюджетом за період дії мораторію щодо відповідача і тому таке нарахування суперечить вимогам закону; позивач фактично просив суд вирішувати питання не щодо новоствореного боргу, а повторно стягнути заборгованість за минулий період, яка є погашеною. Відповідач також зазначає, що відповідно до чинного законодавства України виключно платнику належить право визначати призначення платежу. Підприємством належним чином виконуються умови наданої судом розстрочки, а незарахування грошових коштів призведе до загрози виникнення та накопичення податкового боргу з можливою загрозою його несплати взагалі та нарахування пені.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, зазначає, що виконання графіків погашення заборгованості, укладених на виконання судових рішень, повинно співвідноситись з приписами п.87.9 ст.87 ПК України, що передбачає погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Підприємство графіки погашення заборгованості, укладені на підставі судових рішень суду, не виконує, а сплачені в спірний період підприємством кошти гасять борг попереднього періоду.
При цьому, щодо посилань на незаконність нарахування підприємству пені під час дії мораторію в процедурі банкрутства, то дана пеня у розмірі 689,22 грн. не мала характер поточного нарахування, а є вже узгодженим між Криворізькою Північною ОДПІ та ДП «Криворізька теплоцентраль» за допомогою судового рішення від 24.01.2012 боргом.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідач - Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» перебуває на обліку у Криворізькій північній ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
За даними позивача відповідач має податковий борг по податку на прибуток в загальному розмірі 1008994,86 грн., в т.ч. пеня - 689,22 грн., нарахована згідно п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України.
За розрахунком позивача означений податковий борг виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань з податку на прибуток, самостійно визначених відповідачем в поданих 20.03.2014 уточнюючих податкових деклараціях з податку на прибуток за 2011, 2012 роки зі строком сплати - 20.03.2014 (а.с.16, 18) - 107222,00 грн., та сум грошових зобов'язань з податку на прибуток, розстрочених згідно графіків погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу №2 (датами погашення 20.03.2014, 18.04.2014), № 3 (датами погашення 10.03.2014, 10.04.2014) - 901772,86 грн.
По факту сплати відповідачем грошових сум з рахунок погашення податку на прибуток позивачем нарахована пеня в загальному розмірі 689,22 грн. (витяг з облікової картки підприємства).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем перераховано грошові кошти в рахунок погашення зобов'язань з податку на прибуток:
платіжними дорученнями від 18.04.2014 № 2950 - суму 100000,00 грн. (графік №2), від 22.04.2014 № 2953 - 112545,34 грн. (графік № 2), від 17.04.2014 № 2919 - 19063,69 грн. (графік №3), віл 14.03.2014 № 2086 - 19063,69 грн. (графік № 3), від 20.03.2014 № 2161 - 431822,74 грн. (графік №2); від 23.04.2014 № 3002 - 218500,00 грн. (графік №2), від 22.04.2014 № 2954 - 777,40 грн. (графік №2, в т.ч. пеня 344,61 грн.);
платіжними дорученнями від 20.03.2014 № 2164 - суму 2295,00 грн. (штраф по податку на прибуток по уточнюючій декларації за 2012 рік); від 20.03.2014 № 2162 - 28414,00 грн. (податок на прибуток 2-4 кв. 2011 року); від 20.03.2014 № 2163 - 76513,00 грн. (податок на прибуток за 2012 рік).
Сплачені позивачем до бюджету грошові кошти зараховані позивачем в рахунок зменшення боргу минулих років, при цьому правова природа та дата виникнення такого боргу позивачем не визначена.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Стосовно визначеного позивачем податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 901772,86 грн. з матеріалів справи вбачається, що вказана сума вже була раніше стягнута та розстрочена (відстрочена) ухвалами суду, а саме:
- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 у справі № 2а/0470/7178/12 задоволено позов Криворізької північної МДПІ до ДП «Криворізька теплоцентраль» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 25537916,18 грн. (у т. ч. з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 915057 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 24622 352,57 грн.).
Ухвалою суду від 19.10.2012 розстрочено виконання вищевказаної постанови у справі №2а/0470/7178/12 на 48 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 532029,37 грн., починаючи з 01.07.2013 (а. с.18).
- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а/0470/5769/11 задоволено позов Криворізької північної МДПІ до КП «Криворізька теплоцентраль» про стягнення податкового боргу у розмірі 10943119,03 грн., в т.ч. по податку на прибуток 10739598,05 грн., у повному обсязі (а. с.19-21).
Даною постановою виконання судового рішення відстрочено до 31.12.2012, сплата боргу розстрочена, починаючи з 01.01.2013, строком на 24 місяці.
На виконання вищевказаних судових рішень між Криворізькою північною ОДПІ та ДП «Криворізька теплоцентраль» складені та затверджені графіки погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу, згідно яких:
- останній платіж з податкового боргу, стягнутого за судовим рішенням у справі №2а/0470/7178/12, - 09.06.2017 (а. с.71-73);
- останній платіж з податкового боргу, стягнутого за судовим рішенням у справі №2а/0470/5769/11, - 19.12.2014 (а. с.68-70).
Порядок та процедура погашення податкового боргу платників податків визначена Податковим кодексом України.
Пункт 59.1 статті 59 ПК України передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За визначенням в пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Пунктом 59.4. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як встановлено вище, оскільки податковий борг у підприємства по платежам до бюджету виник ще під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим органом в порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 вказаного Закону на адресу відповідача надіслано першу та другу податкову вимогу.
На момент звернення податкового органу до суду з даним позовом, відповідачем сума податкового боргу не погашена.
За умови, якщо сума податкового боргу, зазначена в податкових вимогах, добровільно не погашена, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.59 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.
Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до абз.2 пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України у разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Стаття 87 ПК України визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, а саме: джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, зокрема, п.87.3 ст.87 ПК України, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).
У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Із змісту наведеної норми вбачається, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Якщо достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, і складення графіків розстрочення сплати стягнутих за судовими рішеннями сум податкового боргу не є розстроченням згідно п.100.1 ст.100 ПК України, а є фактичною реалізацією рішень суду про відстрочення та розстрочення виконання судових рішень відповідно до процесуального законодавства (ст.263 КАС України).
Отже, оскільки сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток 901772,86 грн. вже є стягнутою за судовими рішеннями, позовні вимоги про стягнення з ДП «Криворізька теплоцентраль» означеної суми коштів, які перебувають у власності ДП «Криворізька теплоцентраль», є безпідставними, задоволенню не підлягають.
Крім того, враховуючи те, що відповідачем у даному випадку здійснювалось виконання судових рішень у справі № 2а/0470/7178/12 та у справі № 2а/0470/5769/11, сплачувався примусово стягнутий податковий борг, є неправомірними дії позивача щодо спрямування сплачених відповідачем грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу минулих років.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як зазначено вище, наведена вище сума, заявлена позивачем до стягнення, стягнута з підприємства у судовому порядку, тобто примусово. При цьому, наведеними вище судовими рішеннями встановлено порядок сплати податкового боргу, розстрочено виконання постанов суду у справі № 2а/0470/7178/12 та у справі № 2а/0470/5769/11.
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З огляду на викладеного, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно використані зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу у порядку черговості, а не в порядку, встановленому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 у справі №2а/0470/7178/12 та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а/0470/5769/11.
Стосовно стягнення з відповідача суми 107222,00 грн. - самостійно визначених відповідачем в уточнюючих податкових деклараціях з податку на прибуток за 2011, 2012 роки податкових зобов'язань, колегія суддів, враховуючи факт сплати означеної суми згідно платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи, а також недоведеність відповідачем правомірності застосування приписів п. 87.9 ст.87 ПК України через невизначеність правової природи боргу минулих років та дати його виникнення, не вбачає підстав для прийняття рішення про її примусове стягнення.
Наведене свідчить про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з ДП «Криворізька теплоцентраль» суми податкового боргу перед бюджетом у розмірі 1008994,86 грн.
Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги - скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 у справі № 804/6746/14 скасувати, прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко