28 квітня 2015 рокусправа № 210/3502/14а (2-а/210/144/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2014 р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2014 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з зазначених спірних внесків суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відраховувалися суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони повинні бути враховані при нарахуванні пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» матеріальна допомога оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань, індексація є окремими разовими виплатами та не є складовою заробітної плати, а сам факт утримання із даних виплат збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії. Отже, слід розмежовувати «інші виплати», та «інші надбавки».
Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В порядку ст. 41 КАС України судове засідання не фіксується технічними засобами.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначена пенсія як державному службовцю відповідно до ЗУ «Про державну службу». Однак суми виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески (суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески та інших виплат), не були враховані відповідачем в заробіток для обчислення пенсії.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правильно застосовано до даних правовідносин норми ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про оплату праці», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення».
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що твердження Пенсійного фонду про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація носять разовий характер та не є складовою заробітної плати, а сам факт утримання із даних виплат збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії - є помилковим.
Згідно матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області, та отримує пенсію державного службовця з 04 грудня 2010 року згідно Закону України «Про державну службу». Однак при розрахунку пенсії не були враховані виплати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відповідно до довідки про складові заробітної плати № 80 від 07.05.2014 року (а.с.14-15).
Листом від 16 травня 2014 року № Ш25/05/71 відповідач у здійсненні такого перерахунку відмовив з посиланням на те, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, не є складовими заробітної плати державного службовця, тому не можуть враховуватися при призначенні (перерахунку) пенсії. (а.с.17-18).
За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" №108/95ВР від 24 березня 1995 року встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 ЗУ "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 ЗУ «Про державну службу» 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, входять до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 1788-XII від 5 листопада 1991 року врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до ч. 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновок Пенсійного фонду про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: Пенсійним фондом перевагу було надано положенням ЗУ «Про державну службу» № 3723-XII та Закону України "Про оплату праці"№ 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин стаття 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788XII.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України в рішенні від 20.02.2012 року у справі фізичної особи до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області та управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, та у справі від 28 травня 2013 року у справі за позовом фізичної особи до управління Пенсійного фонду України в Олександрівському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
Отже, по своїй суті рішення суду першої інстанції (в частині включення матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії) є правильним, таким, що відповідає нормам чинного законодавства та практиці ВСУ.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити певне коло питань, пов'язане з вирішенням позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 04.12.2010 року.
Згідно позовної заяви, позивач дійсно поставила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 90% з 04.12.2010 року (а.с. 6).
Однак, позивач звернулася до суду лише 11.06.2014 року.
Натомість, відповідно до статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно матеріалів справи заява про поновлення строку звернення до суду позивачем не подавалася; поважність пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначалась.
Судом першої інстанції ухвала про залишення частини позовних вимог без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду не постановлялася.
Отже, суд першої інстанції не врахував норми процесуального закону (ст. 99, 100 КАС України) та не застосував строки звернення до адміністративного суду, не залишив без розгляду частину вимог позивача, що знаходяться за межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
У зв'язку з вищевказаним, суд апеляційної інстанції, усуваючи порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді даної справи, вважає за необхідне частину позовних вимог залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, а саме, за період з 04.12.2010 року по 11.12.2013 року.
Таким чином, суд першої інстанції мав розглядати позовні вимоги за період з 11.12.2014 року, що знаходяться в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 90% з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області від 07.05.2014р. № 80, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи позивачу була призначена пенсія державного службовця в розмірі 90% з урахуванням стажу роботи на державній службі виходячи від суми заробітної плати, однак без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Дане порушення прав позивача слід усунути шляхом задоволення даної вимоги позивача починаючи з 11.12.2013 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що на даний час відбулися зміни у ст. 37 Закону України «Про державну службу». При цьому зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Таким чином, судом першої інстанції по суті зроблено правильний висновок про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Отже, в цій частині рішення суду першої інстанції по суті є правильним, однак з урахуванням процесуальних норм, визначених ст. 99, 100 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись статями 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2014 р. змінити. Викласти резолютивну частину в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо відмови в донарахуванні пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки Дніпропетровської митниці Міндоходів від 07.05.2014р. № 80 про складові заробітної плати, починаючи з 11.12.2013 року
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити донарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки Дніпропетровської митниці Міндоходів від 07.05.2014р. № 80 про складові заробітної плати, починаючи з 11.12.2013 року в розмірі 90% від суми заробітної плати.
Позовні вимоги за межами строку звернення до суду, за період з 04.12.2010 року по 10.12.2013 року - залишити без розгляду.
В іншому Постанову суду від 20 серпня 2014 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна