Справа № 22-а-19559/08 Головуючий у 1 інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
02 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Малиніна В.В.,
Горбань Т.І.,
при секретарі Коваленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою «Партії правозахисту» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2007 у справі за її адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Президент України, Прем'єр-міністр України, Центральна виборча комісія про визнання бездіяльності неправомірною, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -
07.09.2007 Партія правозахисту звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому з урахуванням подальших змін просила визнати Партію правозахисту суб'єктом виборчого процесу, встановити порушення відповідачем законодавства про вибори, а також визначити спосіб захисту порушення прав та інтересів позивача, а також порядку усунення усіх наслідків порушень відповідно до закону.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2007 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач Партія правозахисту подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення за вимогами позивача, які не розглянуті судом першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Міністерством юстиції 08.06.2001 зареєстровано об'єднання громадян - політична партія «Партія розбудови, правозахисту недержавних організацій України», - «Партія правозахисту», яка зареєстрована за адресою: 54030, м. Миколаїв, вул. Велика морська, 45 та видано свідоцтво № 1639, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 202).
19.06.2007 на сумісному засіданні Засновницької ради та Президії Політради Партії правозахисту на правах інтелектуальної власності було прийнято рішення про проведення V позачергового з'їзду партії для участі Партії правозахисту у дострокових парламентських виборах 30.09.2007, що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом зазначеного засідання (а. с. 137-142).
Як вбачається із протоколу № 1 позивач 07.07.2007 провів перший етап V позачергового з'їзду партії, Пунктом 8 порядку денного визначено: «Участь у дострокових парламентських виборах 30 вересня 2007 р.», що в свою чергу було ухвалено більшістю голосів делегатів.
14.07.2007 позивач направив на адресу відповідача «Інформацію про виконання статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» та статті 143 Статуту Партії правозахисту» із наступними додатками: протокол з'їзду № 1, два екземпляри Статуту у новій редакції та Програму Партії (а. с. 183-184).
02.08.2007 Міністерство юстиції України ухвалило рішення про не взяття до відома змін, внесених до статуту, програми, назви «Партії розбудови, правозахисту недержавних організацій України» - «Партія Правозахисту» та видало наказ № 595/5. Причинами не взяття до відома даних змін була відсутність всіх необхідних документів, а саме, ухвали Політичної Ради, рішення Голови партії чи вимоги третини регіональних організацій, ухваленої їхніми радами та підтвердженої Президією Ради або Голови партії, як це і передбачено пунктом 89 Статуту Партії (а. с 47), а також протоколи регіональних організацій Партії про обрання делегатів на зазначений з'їзд.
Листом від 03.08.2007 позивачу було повідомлено про зазначені причини прийняття такого рішення.
Голова Партії правозахисту Черниш П.П. листом від 13.08.2007 повідомив ЦВК про те, що 19.08.2007 відбудеться третій етап V-го позачергового з'їзду цієї партії по висуненню кандидатів у народні депутати, проте 17.08.2007 Голова Партії повідомив ЦВК про те, що третій етап з'їзду не відбудеться, що підтверджується копією телеграми позивача та повідомлення (а. с. 176-177).
Докази того, що «Партія Правозахисту», від імені якої звернувся до суду Черниш П.П., була суб'єктом виборчого процесу під час підготовки та проведення 30.09.2007 позачергових парламентських виборів, в матеріалах справи відсутні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині встановлення порушення відповідачем законодавства про вибори, визнання способу захисту порушення прав та інтересів позивача та порядку усунення усіх наслідків порушень відповідно до закону, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Мін'юст діяв у межах своїх повноважень, на основі та на виконання актів законодавства.
Доводи апелянта стосовно необхідності скасування рішення у частині відмови у задоволенні даних позовних вимог полягають у наступному.
По-перше, апелянт стверджує, що суд першої інстанції помилково взяв до уваги твердження відповідача про неотримання протоколу № 7, не зважаючи на документальне підтвердження про його відправлення (а. с. 209-211).
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними, оскільки хоча у наявній у матеріалах справи скарзі і зазначено про надіслання зазначеного протоколу № 7 на адресу Мін'юсту, проте ця скарга датована 07.08.2007, тоді як спірне рішення Міністерства юстиції України ухвалено ще 02.08.2007. Більш того, із наявного у матеріалах справи протоколу № 7 (а. с. 185-190) не вбачається ні дати надіслання його Мін'юсту, ні тим паче дати наявності штампу вхідної кореспонденції останнього, як підтвердження факту отримання зазначеного протоколу.
По-друге, апелянт просить зобов'язати суд першої інстанції надати докази порушення позивачем строків звернення до суду, встановлених ч. 4 ст. 174, ч. 6 ст. 172 КАС України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що така вимога апелянта не підлягає задоволенню, оскільки це не входить до виключного переліку повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову, встановлених ст. 198 КАС України.
В свою чергу, на вимогу апелянта суд дослідивши вимоги ч. 4 ст. 174, ч. 6 ст. 172 КАС України прийшов до висновку про те, що позивач дійсно пропустив би встановлені строки, якщо б являвся суб'єктом виборчого процесу (визнання за ним статусу суб'єкта виборчого процесу є частиною незадоволених позовних вимог), враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КАС України позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частинами 6-7 статті 172 цього Кодексу.
В свою чергу, згідно до ч. 6, 7 ст. 172 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у 5-денний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.
Із аналізу даної статті вбачається, що строк у 24 години дня, що передує дню голосування (який не був пропущений апелянтом, оскільки дострокові парламентські вибори датовані 30.09.2007, а позивач звернувся до суду 07.09.2007) підлягає застосуванню лише одночасно із застосуванням 5-денного строку з дня прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень.
В даному випадку останній строк був пропущений позивачем, адже Міністерство юстиції України ухвалило спірне рішення 02.08.2007, а позов подано лише 07.09.2007.
По-третє, апелянт стверджує, що судом першої інстанції в порушення вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» не визнано право інтелектуальної власності позивача на Статут та Програми.
Зазначені доводи апелянта колегія суддів не приймає до уваги за безпідставністю, оскільки як вбачається з матеріалів справи визнання права інтелектуальної власності позивача на зазначені документи взагалі не було предметом позову та взагалі не досліджувалось судом першої інстанції, а отже і не може бути предметом розгляду суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
По-четверте, апелянт просить визнати допущенням порушення матеріального та процесуального права при призначенні ухвалою від 21.09.2007 (а. с. 101-102) справи до розгляду на 09.10.2007, тобто тільки після виборів.
Колегія суддів бере до уваги, що парламентські вибори були призначені на 30.09.2007, проте в діях суду першої інстанції не вбачається порушень КАС України і тим паче норм матеріального права, якими взагалі не можуть бути встановлюватися строки судового розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КАС України за обґрунтованим клопотанням позивача суддя вживає заходи щодо невідкладного розгляду і вирішення справи. У такому разі виклик осіб, які беруть участь у справі, чи повідомлення про постановлені судом ухвали здійснюються за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу.
При цьому, при вирішенні питання про невідкладний розгляд справи необхідно враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.
Враховуючи, вимоги зазначених положень КАС України та того, що судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не є суб'єктом виборчого процесу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги апеляції про визнання допущенням порушення матеріального та процесуального права призначення ухвалою від 21.09.2007 справи до розгляду на 09.10.2007.
По-п'яте, апелянт стверджує, що оскаржувана постанова взагалі винесена не за позовними вимогами «Партії правозахисту», адже на підставі ст. 137 КАС України ним було заявлено інші вимоги.
Колегія суддів вважає і дані доводи апелянта безпідставними, оскільки вони спростовуються описовою частиною оскаржуваної постанови, в якій зазначено про зміну позовних вимог, мотивувальною частиною, яка не виходить за межі позовних вимог, і тим паче резолютивною частиною постанови, оскільки з неї взагалі не можливо встановити які саме позовні вимоги заявлені (а. с. 225-230).
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу «Партії правозахисту» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2007 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2009.