01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.08.2009 № 33/96
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Дем'яненко Микола Володимирович (довір. б/н від 01.09.08);
Від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”
на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2009
у справі № 33/96 (суддя
за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Добробут та захист”
до Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”
про стягнення 1656,46 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №33/96 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що умовами договору перестрахування, відповідно до умов якого позивач передав у перестрахування ризик за договором, який укладений ЗАТ „Страхова компанія „Добробут та захист” з Якубовим Б.М., не передбачено обов'язок ЗАТ „Страхова компанія „Добробут та захист” надавати ВАТ „Страхова компанія „Гарантія” інших документів, ніж визначено договором факультативного перестрахування. Однак, відповідач відмовив позивачу у виплаті своєї частки, передбаченої договором страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю в наданому позивачем комплекту документів протоколу медичного освідчення водія застрахованого автомобіля.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що позивач підтвердив той факт, що страхувальник (Якубов Б.М.), який був за кермом автомобіля під час настання страхового випадку не проходив медичного огляду на стан сп'яніння. У відповідності до п.13.2 договору добровільного страхування страхувальник (Якубов Б.М.) повинен при настанні страхового випадку здійснити медичне освідчення водія. У відповідності до п.12.1 договору невиконання страхувальником обов'язків, передбачених договором є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.
Скаржник вказує про те, що пунктом 3.1.8 договору передбачено, що перестрахувальник (позивач) зобов'язаний письмово погодити з перестраховиком (відповідач) рішення про намір здійснення компромісного збитку. Позивачем не було погоджено виплату страхового відшкодування , враховуючи невиконання Якубовим Б.М. свого обов'язку пройти медичне освідчення є компромісною виплатою, отже, на думку відповідача, відповідач має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2009р. розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.2009р.
В судове засідання апеляційного 03.08.2009р. суду не з'явився представник відповідача.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги (в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу - ухвали від 22.07.09р. про призначення розгляду апеляційної скарги), явка представників сторін та третьої особи у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами без представника третьої особи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
27.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) ПФ № 19-ПС/07.
Предметом вищезазначеного договору перестрахування є загальні умови (ретроцесії) ризиків взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обв'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії)..
Відповідно до п. 1.2 договору факультативного перестрахування сторони на підставі даного договору можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному ризику. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного сторонами.
Позивач уклав з відповідачем договір перестрахування №10/17-0618-0618-П від 07.09.2007 року, за яким передав у перестрахування ризик за договором страхування №10/17-0618, що укладений закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „Добробут та Захист” з Якубовим Борисом Миколайовичем на період з 05.09.2007 року по 04.09.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Пунктом 11 договору перестрахування №10/17-0618-П від 07.09.2007р. встановлено термін перестрахування, а саме з 07.09.2007р. по 04.09.2008р.
Згідно з договором перестрахування перестрахувальна премія становить 1 721,75 грн. та сплачується одноразово до 21.09.2007р. Платіжним дорученням №1589 позивач 20.09.2007р. перерахував відповідачу 1 721,79 грн.
02.09.2008р. до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування №636/08 звернувся страхувальник Якубов Б.М. Підставою для звернення стала дорожньо-транспортна пригода, що мала місце 31.08.2008 року о 11 год. 00 хв. в паркінгу власного будинку страхувальника, в результати якої застрахований автомобіль отримав значні пошкодження .
Відповідно до правил страхування позивача та умов договору страхування позивачем визначено розмір страхового відшкодування, складено страховий акт №883/11/08 від 13.11.2008 року і відповідно сплачено страхове відшкодування страхувальнику Якубову Б.М. в розмірі 12279,23 грн.
24.11.2008р. листом №3211 позивач надав відповідачу повний пакет документів, передбачений п.8.1 договору факультативного перестрахування, з розрахуванням для сплати відповідачем частки відшкодування в розмірі 1 654,46 грн.
Господарським судом міста Києва встановлено, що 12.12.2008р. на адресу позивача від відповідача надійшов лист з відмовою в оплаті своєї частини страхового відшкодування за договором перестрахування у зв'язку з відсутністю в наданому позивачем комплекту документів протоколу медичного освідчення водія застрахованого автомобіля.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п.8.1 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007р. при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:
- копію страхового акту (іншого документу, передбаченого Правилами страхування страховика);
- копію офіційного висновку (довідки, акту і т.і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акт пожежно-технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;
- калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відновлювальні роботи
- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком ;
- копії платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про списання коштів з поточного рахунку або видаткового кассового ордеру про сплату перестрахувальником (страховиком) власного утримання за конкретним договором перестрахування ( крім випадків, коли розмір збитку перевищує або дорівнює розміру кассового збитку).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не приймає доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що у відповідності до п.12.1 договору невиконання страхувальником обов'язків, передбачених договором, а саме не проходження Якубовим Б.М. медичного огляду на стан сп'яніння, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки пунктом 8.1 договору ПФ №19-ПС/07 не передбачено обов'язок ЗАТ Страхова компанія „Добробут та захист” надавати ВАТ „Страхова компанія „Гарантія” інших документів, ніж визначено договором факультативного перестрахування.
В матеріалах справи наявна розширена довідка Головного управління в м. Києві Управління Державної автомобільної інспекції, в якій зазначено, що Якубов Б.М. під час керування автомобілем LEXUSд.н.АА5114 ЕС був тверезий. Зазначена довідка відповідає вимогам пункту 8.1 договору ПФ №19-ПС/07 , оскільки є офіційним висновком організації, у компетенції якої знаходиться даний страховий випадок ( довідка ДАІ).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, в той час як відповідач свої зобов'язання не виконав, частку страхового відшкодування , передбачену договором №10/17-0618-0618-П від 07.09.2007 не сплатив, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 1 656,46 грн. підлягають задоволенню.
Пунктом 3.3.6 договору ПФ №19-ПС/07 від 27.06.2007р. перестраховик зобов'язується сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 39,21 грн., оскільки така вимога позивача є обґрунтованою.
З огляду на вище викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку , що в оскаржуваному рішенні була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі № 33/96 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 33/96 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
07.08.09 (відправлено)