79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.08.09 Справа№ 17/140
Господарський суд Львівської області
у складі судді Ділай У.І.
при секретарі Хрунь І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів”, м. Київ
до відповідача: ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика”, м. Львів
про: стягнення 236 848,68 грн.
Представники :
Від позивача: Рощенюк О.А. -представник (Довіреність б/н від 25.05.2009р.)
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору:
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів”, м. Київ до ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика”, м. Львів про стягнення 236 848,68 грн.
Ухвалою суду від 30.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.07.2009р.
З підстав, викладених в Ухвалі суду від 21.07.2009р. розгляд справи відкладався.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач явку представника в судові засідання з невідомих причин незабезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
28.10.2008р. між ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” та ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” (відповідачем у справі) укладено Договір № 170-08, відповідно до умов якого ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” взяло на себе зобов'язання поставити, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити пакувальний матеріал.
Відповідно до.п. 2.1. Договору структура матеріалу, кількість, строки поставки та вартість товару обумовлюються у специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію товару.
Згідно п. 5.4. Договору фактична кількість партії товару може бути змінена в рамках +/-10% від кількості товару, вказаного у відповідній специфікації.
Так, 28.10.2008р. сторонами Договору № 170-08 від 28.10.2008р. підписано Специфікації №1 та №2, відповідно до яких ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” передало відповідачу товар на загальну суму 186 420,69рн. Факт передачі товару підтверджується Видатковими накладними від 04.12.2008р., а саме: №1367 на суму 25 876,90грн.; № 1368 на суму 25 655,42грн.; №1369 на суму 50 925,71грн.; № 1370 на суму 41 538,86грн.; №1371 на суму 22 037,50грн.; №1372 на суму 20 386,30грн. із підписами повноважних представників сторін.
Товар отримано повноважним представником відповідача згідно Довіреності серії НБІ №323449 від 04.12.2008р.
У п.п. 3.1., 3.2. Договору сторонами погоджено порядок оплати товару, згідно якого відповідач зобов'язався перерахувати грошові кошти у розмірі 10% від вартості партії товару, що вказана у відповідній специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації. Залишкову частину суми відповідач повинен був оплитити шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” у м. Вишгород.
Як вбачається із матеріалів справи отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 18 400,00грн. Решта вартості товару в розмірі 168 020,69грн. залишилась неоплаченою.
05.01.2009р. між ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” та ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів” (позивачем у справі) укладено Договір відступлення права вимоги Б/Н, відповідно до якого первісний кредитор (ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП”) відступає новому кредитору (ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів”) право вимоги за всіма майновими договорами, укладеними між первісним кредитором і його боржниками, в обсягах і на умовах, встановлених договорами між первісним кредитором і боржниками.
Таким чином, право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості в сумі 168 020,69грн. за поставлений згідно Договору № 170-08 від 28.10.2008р. пакувальний матеріал перейшло до ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів”.
За порушення строків оплати на підставі п. 3.5. Договору № 170-08 від 28.10.2008р. позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 0,2% за кожен день користування, що становить 51 750,37грн.
Окрім того, відповідно до п. 8.4. Договору позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що становить 17 077,62 грн.
Загальна сума позовних вимог складає 236 848,68 грн.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено в процесі розгляду справи, зобов'язань перед ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” щодо оплати отриманого згідно Договору № 170-08 від 28.10.2008р. товару відповідач належно не виконав.
Згідно із ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до умов Договору відступлення права вимоги Б/Н від 05.01.2009р. кредитора по Договору № 170-08 від 28.10.2008р. -ТзОВ “АРТПЛАСТ ГРУП” замінено новим кредитором -ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів”.
У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені наявними у справі матеріалами та не спростовані відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 512, 514, 516, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49,75, 82-84 ГПК України , суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з ТзОВ “Торговий дім “Львівська макаронна фабрика” (79022, м. Львів, вул. Городрцька, 170. Код ЄДРПОУ 32894251) на користь ПП “Зразковий завод пакувальних матеріалів” (03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 54, оф. 6. Код ЄДРПОУ 25282318) 168 020,69грн. боргу, 51 750,37грн. відсотків за користування товарним кредитом, 17 077,62 грн. пені, всього -236 848,68 грн.; 2 368,49 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.