17.08.09
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
Просп.Миру,20 тел.678-853
Іменем України
12 серпня 2009р. Справа № 8/102 (5/35)
За позовом: Спільного підприємства Бобровицького районного заготівельно-
виробничого об'єднання „Райкоопзаготпром), вул..Польова, 37,
м.Бобровиця (ліквідатор Горбач Сергій Федорович, пр.Миру, 139,
оф.30, м.Чернігів)
До відповідачів: 1. Спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст”,
вул.Коцюбинського, 12, м.Київ
2. Відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного
управління юстиції, вул..Незлежності, 43, м.Чернігів
3-ї особи, які не заявляють самостійних позовних вимог, на стороні відповідачів:
1. Калініченко Олександр Григорович, вул..Старонаводницька, 4,
кв.59, м.Київ, 01024
2. Державна податкова інспекція у Бобровицькому районі,
вул..Незалежності, 34, м.Бобровиця
Про визнання недійсними прилюдних торгів та протоколу проведення прилюдних торгів №5250465/1 від 19.01.06р.
Суддя Т.Г.Оленич
від позивача: Горбач С.Ф. -ліквідатор, ухвала суду від 27.02.07р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від 3-ї особи - Калініченко О.Г.: Костенко С.С. -представник, довір. від 21.05.09р.
від 3-ї особи -ДПІ: не з'явився
За згодою сторін в судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про визнання недійсними прилюдних торгів по реалізації майна, належного Бобровицькому Райкоопзаготпрому, які проведені 19.01.06р., та про визнання недійсним протоколу №5250465/1 від 19.01.06р.
Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить також визнати недійсним акт про проведені прилюдні торги від 27.01.06р. Судом дана заява до розгляду не приймається, оскільки відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачеві надано право збільшення розміру позовних вимог, а не заявлення додаткових вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Враховуючи, що вимоги про визнання недійсним акту про проведені прилюдні торги є фактично додатковими вимогами, заява не підлягає прийняттю до розгляду.
Відповідачами письмових відзивів на позов та документів, витребуваних судом не надано. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач-2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне у справі повідомлення про вручення поштового відправлення. Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомлено.
Ухвала суду про призначення судового засідання для розгляду даної справи, що надсилалася на адресу відповідача-1 повернулася без вручення, з відміткою підприємства зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою. За загальним правилом, сторона у справі вважається належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи якщо ухвала суду надсилалася їй за адресою, вказаною в позовній заяві. Як вбачається із наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.07.09р. місцезнаходження СДП „Укрспец'юст” є м.Київ, вул..М.Коцюбинського, б.12, тобто адреса, за якою надсилалася ухвала суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що судом вживалися всі заходи для належного повідомлення відповідача-1, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача-1.
В письмових поясненнях Калініченко О.Г. зазначає, що державним виконавцем Бобровицького РУЮ при здійсненні виконавчих дій було правомірно встановлено належність реалізованого на торгах майна боржнику -Райкоопзаготпрому (позивачу у справі) - та звернуто на нього стягнення. Відсутність первинних правовстановлюючих документів стало причиною відмови нотаріуса у видачі на підставі акту про проведення прилюдних торгів свідоцтва про власність на придбаний об'єкт нерухомості. Калініченко О.Г. вважає, що торги проведено правомірно, він є добросовісним набувачем реалізованого майна.
3-ю особою -ДПІ у Бобровицькому районі -у письмових поясненнях повідомлено суду, що у позивача з 15.01.01р. існував безперервний податковий борг, а тому все майно Райкоопзаготпрому знаходилося в податковій заставі, про що 20.02.01р. внесено відомості до Державного реєстру застав рухомого майна та зроблено запис за №508-879. Державна виконавча служба до податкової інспекції із заявою про дозвіл на реалізацію майна, яке знаходилося в податковій заставі, не зверталася.
Представник ДПІ у Бобровицькому районі в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та 3-ї особи, з'ясувавши обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2005р. між відповідачами у справі -відділом ДВС Бобровицького районного управління юстиції та Спеціалізованим державним підприємством „Укрспец'юст” - укладено договір №5250465 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до умов якого відповідач-2 зобов'язувався передати відповідачу-1 для реалізації арештоване державним виконавцем нерухоме майно, а відповідач-1 зобов'язувався здійснити його реалізацію на прилюдних торгах у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”, іншими законами, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.
Відповідно до п.1.3. даного договору на прилюдні торги мало передаватися нерухоме майно: майновий комплекс „Ковбасний цех”, що знаходиться у с.Нова Басань, вул.. Шевченка, 63 Бобровицького району, яке є власністю Бобровицького райкоопзаготпрому, що арештовано при примусовому виконанні наказу №6/185 про стягнення 22342грн.20коп. на користь Управління ПФУ в Бобровицькому районі.
В листопаді 2005р. відділом ДВС у Бобровицькому районі направлено відповідачу-1 заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна: майнового комплексу „Ковбасний цех”, який складається з приміщень ковбасного цеху, конфетного цеху, гаражу, гречаного цеху, вартістю 18400грн., яке знаходиться в с.Нова Басань, вул..Шевченка,63 (т.1, а.с.28).
19 січня 2006р. у м.Бобровиця Чернігівської області по вул..Незалежності, 43 були проведені повторні прилюдні торги по реалізації майна -майнового комплексу „ковбасний цех” - належного Бобровицькому Райкоозаготпрому (м.Бобриця, вул..Незалежності, 55/3), за результатами проведення яких переможцем проголошений Калініченко О.Г. (3-я особа у справі).
Про проведені торги складений протокол №5250465/1 (т.1,а.с.22).
24 січня 2006р. переможцем торгів сплачено 17126грн., що підтверджується копією платіжного дорученням №5 від 24.01.06р. (т.2, а.с.53). З урахуванням сплаченого Калініченко О.Г. гарантійного внеску для участі у торгах в сумі 874грн., всього переможцем сплачено 18000грн. Тобто Калініченко О.Г. сплачено в повному обсязі вартість реалізованого на прилюдних торгах майнового комплексу.
27 січня 2006р. в.о.начальника Державної виконавчої служби у Бобровицькому районі складено Акт про проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна: комплексу нежитлових будівель, який складається з нежитлової будівлі ковбасного цеху, загальною площею 447,6кв.м., прибудови „а-1”, прибудови „а-2”, прибудови „а-3”, нежитлової будівлі конфетного цеху, загальною площею 56,8кв.м., нежитлової будівлі гречаного цеху, загальною площею 163,8кв.м., нежитлової будівлі гаражу, загальною площею 34,3кв.м., розташованого за адресою: с.Нова Басань, вул.Шевченка, 63 Бобровицького району, що належить районному кооперативному заготівельно-виробничому об'єднанню „Райкоозаготпром”. Згідно даного акту переможцем прилюдних торгів є Калініченко Олександр Григорович, який вніс за придбане майно 18000грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на чисельні порушення вимог чинного законодавства, які були допущені в ході проведення прилюдних торгів, зокрема: проведення торгів не місцезнаходження майна або постійно діючого органу юридичної особи; неправильне зазначення юридичної адреси боржника, чиє майно реалізовувалося на прилюдних торгах; проведення торгів без правовстановлювальних документів на об'єкт нерухомості, які б підтверджували фактичного власника цього майна; реалізацію майна, яке знаходилося в податковій заставі, без згоди органів державної податкової служби. Саме ці порушення, за твердженням позивача, є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно зі ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В силу ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Як визначено у ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також у встановлених законом випадках й фізичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Отже, системний аналіз вищевказаних норм показує, що в судовому порядку підлягає захисту порушене право особи, яка звернулася до суду, або її право, що оспорюється, а також її охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. В силу ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов'язок доведення в суді тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи та стверджується позивачем, на момент проведення прилюдних торгів право власності на об'єкт нерухомості -„Ковбасний цех”, не було зареєстровано за жодною особою, в тому числі за позивачем. Суд погоджується з твердженням позивача, що перебування майна на балансі підприємства не свідчить про наявність у цього підприємства права власності на таке майно. Фактично, як свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.02.08р. (т.2, а.с.34), позивач набув право власності на комплекс нежитлових будівель, ковбасний цех, розташований в с.Нова Басань Бобровицького району, вул..Шевченка, 63, лише на підставі рішення виконкому Новобасанської сільської ради від 20.02.08р., тобто через 2 роки після проведення публічних торгів, результат яких оспорюється позивачем у межах даної справи.
Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженнями правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. При цьому, передача майна на праві господарського відання має відбуватися за рішенням власника цього майна. Матеріалами справи не підтверджується, що об'єкт нерухомості, який був реалізований на прилюдних торгах, знаходився у позивача на праві господарського відання. Як вбачається із п.5.1. Статуту позивача, зареєстрованого Бобровицькою районною Радою 01.09.94р., та п.2.6. Установчого договору від 07.06.1994р. про створення спільного підприємства, джерелами формування майна підприємства є, в тому числі, грошові та матеріальні внески засновників. Докази передачі об'єкту нерухомості позивачеві його засновниками, або іншими особами, позивач суду не надав. Отже, відсутні підстави вважати, що спірне майно заходилося у позивача у господарському віданні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту перебування майна, яке було реалізовано на торгах, у його власності чи у користуванні на момент проведення цих торгів, а тому відсутні підстави для ствердження про порушення права позивача при проведенні торгів.
Крім того, як встановлено рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 06.03.09р. по справі №22ц-40/2009, яке набрало законної сили з моменту його проголошення (т.2, а.с.35-36), комплекс нежитлових будівель, ковбасний цех, що знаходиться за адресою: с.Нова Басань, вул..Шевченка, 63 Бобровицького району, на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.08р. було придбано Сапон С.В. та визнано, що єдиним законним власником спірного майна згідно з договором купівлі-продажу є Сапон С.В. В силу ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили, не потребують доведення знов.
Виходячи із змісту наведеної вище ст.1 Господарського процесуального кодексу України, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Позивач з позовною заявою, яка розглядається в межах даної справи, звернувся до суду 29.09.08р., що підтверджується відміткою канцелярії суду про реєстрацію позовної заяви. Проте, на цей момент власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.08р. вже перебував Сапон С.В., а тому відсутні підстави для висновку, що на момент звернення позивача до суду були порушені його права, які потребують захисту саме обраним способом.
Посилання позивача, що реалізоване майно знаходилося в податковій заставі та було продано без дозволу органів податкової служби судом в даному випадку до уваги не приймається, оскільки при цьому йде мова про порушення прав саме державної податкової інспекції, а не позивача.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що на момент проведення публічних торгів від 19.01.06р., які оспорюються позивачем, останньому не належало право власності на реалізований об'єкт, або право користування цим об'єктом, а також враховуючи, що на момент звернення до суду з позовною заявою власником об'єкту нерухомості був Сапон С.В., суд приходить до висновку, що позивач не довів встановленими засобами доказування порушення його права або законного інтереси, які можуть бути захищені шляхом визнання проведених торгів недійсними. З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлені цим Кодексом та іншими законами України.
Судом неодноразово від відповідача-2 -відділу ДВС Бобровицького районного управління юстиції -вимагалося надати суду письмовий мотивований відзив на позов та докази, що підтверджують викладені у ньому обставини, а також інші докази, які мали значення для вирішення спору по суті. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-2 отримував ухвали суду, але необхідні документи суду надані не були. Відповідно до п.5 ст.83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Враховуючи, що відповідач-2 не надав витребувані судом докази, тобто фактично ухилився від вчинення дій, покладених на нього судом, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача-2 в доход Державного бюджету України 1700грн. штрафу.
Керуючись ст.ст.1,33,35,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В позові відмовити повністю.
Стягнути з відділу Державної виконавчої служби Бобровицького районного управління юстиції, м.Бобровиця, вул..Незалежності, 43 (ідентифікаційний код 35052314, відомості про банківські рахунки відсутні) в доход державного бюджету України (р/р 31118106700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, отримувач - Державний бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ - 22825965, код платежу 21081100) 1700грн. штрафу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
Повне рішення підписано 17 серпня 2009р.
Суддя Т.Г.Оленич