79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
22.07.09 Справа № 2/62
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС»,м.Кузнецовськ №110 від 04.06.2009р.
на рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.2009 р.
у справі №2/62
за позовом ТзОВ Проектно-будівельна фірма «Електра-плюс», м.Ужгород.
до ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС», м.Кузнецовськ.
про стягнення 203545,80 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Дворак Є.І. - представник
від відповідача: Шимчук С.В.- представник.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.05.2009 р. у справі
№2/52 позовні вимоги ТзОВ Проектно-будівельна фірма «Електра-плюс», м.Ужгород задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС" суму боргу 165143,2 грн., суму втрат від інфляції 15794,48 грн., 3% річних за користування коштами в сумі 2503,7 грн., суму пені 19604,42 грн., відшкодовано судові витрати, в частині стягнення збитків на суму 4800 грн., пов'язаних з оплатою послуг на юридичну допомогу відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач свої зобов»язання по договору щодо оплати за підрядні роботи вчасно не виконав, а тому за неналежне виконання умов договору, на підставі п.12.4 договору, ст.625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню пеня, інфляційні, та 3 % річних. В частині стягнення збитків на суму 4800 грн., пов'язаних з оплатою послуг на юридичну допомогу відмовлено, оскільки зобов'язання про відшкодування збитків пов'язаних з оплатою правової допомоги не є договірним, та не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з умовами договору підряду, ст.44 ГПК України не передбачає відшкодування витрат на оплату правової допомоги, крім послуг адвоката, юридичні послуги надані підприємцем, а не адвокатом.
Відповідач - ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС», м.Кузнецовськ з таким рішенням не погодився, вважаючи, що господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, покликаючись, що:
- господарським судом розглянуто справу без участі відповідача;
- 21.05.2009р. в день винесення рішення подано зустрічний позов з підтверджуючими документами, згідно з якими сума позовних вимог має бути значно меншою ніж заявлено позивачем;
- позивач листом №2 від 13.04.2009р. повідомив про розірвання договору №275-2008 від 20.06.2008р., а тому момент оплати потрібно визначати на підставі положень ЦК України, а не договору, застосування умов договору щодо оплати пені є неправомірним.
Позивач - ТзОВ Проектно-будівельна фірма «Електра-плюс», м.Ужгород у відзиві на апеляційну скаргу, доводи скаржника відхилив, покликаючись, що такі є безпідставні і не підтверджені належними доказами, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС», м.Кузнецовськ подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та в судовому засіданні заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення місцевим господарським судом зустрічного позову, яке колегією суддів відхилено з підстав необґрунтованості, оскільки встановлення фактично виконаних об»ємів робіт має значення та можливе за позовом відповідача про визнання частково недійсними актів форми КБ-3. Крім того, як вбачається з матеріалів справи розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач мав можливість заявити клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи в суді першої інстанції, однак таким правом не скористався.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
Позивач відповідно до договору підряду №275-2008 від 20 червня 2008р. зобов'язався виконати пусконалагоджувальні та електромонтажні роботи по об'єкту будівництва за адресою м.Ужгород, вул.О.Хіри.
Відповідач - ТОВ "УБ Рівненської АЕС", у відповідності з п.3.2. договору, зобов'язувався проводити розрахунки за виконані роботи на протязі 10 днів з моменту підписання довідки ф КБ-3 вартості виконаних робіт.
Матеріали справи містять довідки ф КБ-3 на виконані роботи, скріплені підписами та печатками відповідача та акти приймання виконаних підрядних робіт за період з вересня по листопад 2008р., які підтверджують належне виконання позивачем умов вищевказаного договору.
Зокрема від 31 серпня 2008 року підписано довідку на виконані роботи на суму 63357,6 грн., 30 вересня 2008 року підписано довідку на виконані роботи на суму 44656,8 грн., 30 жовтня 2008 року підписана довідка на виконані роботи в жовтні на суму 31178,4 грн., 29 листопада 2008 року підписана довідка на виконані роботи в листопаді на суму 26450,4 грн.
Доказів проведення оплати по зазначених довідках в матеріалах справи відсутні.
Претензію від 10 лютого 2009 року, відповідач залишив без відповіді.
Заборгованість відповідача перед позивачем становить 165643,2 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Між сторонами у справі укладено договір підряду і до правовідносин сторін підлягають застосуванню норми гл.61 ЦК України «Підряд».
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. (ст.843 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.193 ГК України, зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору.Одностороння відмова від виконання зобов»язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Підрядник свої зобов»язання за договором виконав належним чином, що підтверджується актами виконаних робіт, підписаних замовником без заперечень.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасну оплату, на підставі ст.625 ЦК України, місцевим господарським судом правомірно стягнено річні та інфляційні за період, зазначений в розрахунку до позову (а.с.4).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).
Щодо стягнення інфляційних, пені та 3% річних, то висновок суду в цій частині вимог відповідає обставинам справи, прийнятий з дотриманням вищенаведених норм матеріального права.
В позові в частині стягнення збитків на суму 4800 грн. пов'язаних з оплатою послуг на юридичну допомогу підставно відмовлено, оскільки зобов'язання про відшкодування збитків пов'язаних з оплатою правової допомоги не є договірним, та не знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з умовами договору підряду.
Крім того, Згідно вимог ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати пов'язані з розглядом справи, в тому числі послуги адвоката, при задоволенні позову, покладаються на відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Матеріали справи підтверджують (договір від 23.03.2009р.), що юридичні послуги надані підприємцем.
Доводи апеляційної скарги судом до уваги не приймаються, оскільки:
- ст.625 ЦК України встановлено правило, згідно якого боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов»язання;
- умови договору не передбачають одностороннього розірвання, а тому лист №2 від 13.04.2009р. не свідчить про його розірвання, відповідно до п.15.1 договору, він діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов»язань, але не довше ніж 30.06.2009р.;
- розрахунки та платежі за виконанні роботи передбачено п.3.2. договору підряду, в яких встановлено строк оплати замовником за виконані підрядником роботи;
- про належне повідомлення відповідача про розгляд справи свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 21.05.2009 р.
у справі №2/62 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Управління будівництва Рівненської АЕС»,м.Кузнецовськ №110 від 04.06.2009р. - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.