01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.08.2009 № 05-5-30/334
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Вербицької О.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Назаров І.О. ( дов. б/н від 12.05.2009 р.),
від відповідача -повідомлений, але не з'явився;
від третьої особи - повідомлений, але не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Розділля 2004"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 22.04.2009
у справі № 05-5-30/334 (суддя
за позовом Фермерського господарства "Розділля 2004"
до Київської обласної державної адміністрації
третя особа позивача
третя особа відповідача
про скасування розпорядження
Ухвалою Господарського суду м.Києва від22.04.2009 року за №05-5-30/334 відмовлено у прийнятті позовної заяви Фермерському господарству „Розділля 2004” на підставі п. 1 ч.1 ст. 62 ГПК України.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Фермерське господарство „Розділля 2004” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.04.2009 р. та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що прийнята судом першої інстанції ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм процесуального права. Позивач посилається на ч. 1 ст. 1 ГПК України, де передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Позивач вважає, що категорія справ, предметом яких є визнання недійсним розпорядження органу виконавчої влади, яким він реалізує свої повноваження щодо перевірки правильності формування волі підпорядкованої місцевої державної адміністрації про розпорядження землями державної та комунальної власності та де остання має рівні права з юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею - не належать до компетенції адміністративних судів, а підвідомчі господарським судам.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, незважаючи на те, що були належним чином повідомленні про дату, місце та час судового засідання, що підтверджується відміткою канцелярії Київського апеляційного господарського суду на зворотному боці ухвали від 26.06.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження та повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 13.07.2009 р., в якому представник просив суд розглянути справу у його відсутності.
Представник третьої особи відзив на апеляційну скаргу не надав.
При розгляді апеляційної скарги апеляційним господарським судом було заслухано пояснення представника позивача, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
Фермерське господарство „Розділля 2004” (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про скасування розпорядження Голови Київської обласної державної адміністрації від 05.09.2008 р. № 1202 „Про скасування розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації від 04.11.2004 р. № 924.”
Господарський суд м. Києва ухвалою від 22.04.2009 р. відмовив у прийнятті позовної заяви на тій підставі, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах, а повинен вирішуватись в адміністративному суді.
Апеляційний господарський суд не погоджується із вказаним висновком Господарського суду м. Києва з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених ст. 62 ГПК. Так, на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема коли його вирішення чинним законодавством віднесено до компетенції іншого органу (п. 3.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України ”Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289).
Позивач вважаючи, що спір про скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1202 є публічно-правовим спором і його належить розглядати в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, звернувся з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду. Київський окружний адміністративний суд виніс ухвалу від 24.03.2009 р. про закриття провадження у даній справі, у зв'язку з тим, що даний спір не відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності; на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; на спори за звернення суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Виходячи з наведеного, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньої посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
В порядку ст. 17 ЗК України місцеві державні адміністрації, в тому числі і Київська обласна державна адміністрація, мають право розпоряджатися землями державної власності та здійснюють владні управлінські функції у галузі земельних відносин. Реалізовуючи право розпорядження земельними ділянками, місцева державна адміністрація, відповідно до ст. 5 ЗК України, має рівні права із громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що при здійсненні повноважень власника ( розпорядника ) землі місцева державна адміністрація не є суб'єктом владних повноважень у тому значені цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпорядження землею.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статуту суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, змінні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що категорія справ, предметом яких є визнання недійсним розпорядження вищестоящого органу виконавчої влади, яким він реалізує свої повноваження щодо перевірки правильності формування волі підпорядкованої місцевої державної адміністрації про розпорядження землями державної та комунальної власності та де остання має рівні права з юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею - не належить до компетенції адміністративних судів, а підвідомчі господарським судам.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом м. Києва було необгрунтовано відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Згідно із ст. 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією, зокрема ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, справа передається на розгляд до місцевого господарського суду.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та передачі справи на розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 86, 99, 101, 103 - 106 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Розділля 2004” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.04.2009 р. у справі № 05-5-30/334 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 22.04.2009 р. за № 05-5-30/334 скасувати.
3. Справу № 05-5-30/334 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді Вербицька О.В.
17.08.09 (відправлено)