Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" серпня 2009 р. Справа № 55/159-09
вх. № 4356/5-55
Суддя господарського суду Гребенюк Н.В.
при секретарі судового засідання Калашніков М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Самофалова А.А.
відповідача- не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс", м. Київ
до Приватного підприємства "Енергобуд", смт. Васищево
про стягнення 8276,11 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмакс", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Енергобуд", смт. Васищево, 8276, 11 грн. боргу та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 50 від 26.07.07 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. Позивач просить суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06 липня 2009 р.
Ухвалами господарського суду Харківської області від 06 липня 2009 р., від 21 липня 2009 р. було відкладено розгляд справи на інший день.
04 серпня 2009 р. позивач надав до суду додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області станом на 04 серпня 2009 року юридична адреса відповідача - 62495, м. Харківська область, смт. Васищеве, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.
Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.
26 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмакс", м. Київ (далі позивач) та Приватним підприємством "Енергобуд", смт. Васищево (далі відповідач) було укладено договір № 50, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався передати на умовах даного договору будівельні та оздоблювальні матеріали та (або) інструменти та комплектуючі у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Пунктами 4.1 та 4.2 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, або шляхом внесення готівкових коштів в касу відповідача. Пунктом 5.2 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пунктами 8.1 та 8.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є укладеним терміном на 1 рік. Термін дії даного договору вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за 1 календарний місяць до моменту закінчення терміну дії даного договору.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 6586,89 грн., що підтверджується видатковими накладними № № БХФ-08/14/002 від 14.08.07 р., БХФ-08/14/006 від 14.08.07 р., БХФ-08/14/007 від 14.08.07 р., БХФ-08/15/004 від 15.08.07 р., БХФ-08/16/002 від 16.08.07 р., БХФ-08/16/003 від 16.08.07 р., БХФ-08/20/004 від 20.08.07 р., БХФ-08/28/009 від 28.08.07 р., які підписані обома сторонами.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯНХ № 237948 від 14.08.07 р. та № 237947 від 28.08.07 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "Будмакс".
На вимогу суду позивач надав письмові пояснення за підписом директора, в яких зазначено про те, що на даний період часу з відповідачем був укладений лише один договір поставки.
Сторонами у договорі був чітко визначений строк оплати- протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару.
Проте відповідач товар отримав, але остаточного розрахунку за нього не здійснив.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензіями (вих. №44 від 27.03.08 р., № 99 від 02.06.08 р.) з вимогою погасити заборгованість за договором № 50 від 26.07.07 р., що підтверджується копією поштового чеку .
Проте, відповідач на претензії не відреагував та грошові кошти не перерахував.
Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 6294,51 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте остаточний розрахунок за нього не здійснив, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі -6294,51 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1746,72 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.
Судом встановлено, що позивач у розрахунках 3% річних допустив помилки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню частково у сумі 233,88 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 1 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України,ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Енергобуд", смт. Васищево (Харківська область, Харківський район, с. Васищево, 1, код ЄДРПОУ 30772653, р/р № 26001300523 в АКБ "Меркурій", МФО 351663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс", м. Київ (02091, м. Київ, шосе Харківське, 144- В, код 26524781, р/р № 260017426 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589) 6294,51 грн. основного боргу, 233,88 грн. 3% річних, 1746,72 грн. інфляційних, 101, 98 грн. державного мита та 312,46 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті заявленої вимоги про стягнення 1,0 грн. 3% річних відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Гребенюк Н.В.
Повний текст рішення підписано 06 серпня 2009 року.