Постанова
Іменем України
Справа №
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Шаратова Юрія Анатолійовича, довіреність №б/н від 31.10.2006, підприємства "Щит" Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам";
відповідача: Ягодинської Ірини Анатоліївни, довіреність №115 від 19.05.2006, товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз";
3-ої особи: не з'явився, товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл";
3-ої особи: не з'явився, Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 12 грудня 2006 року у справі № 2-14/12021-2006,
за позовом підприємства "Щит" Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам" (вул. Московська, 51, Селидове, Донецька обл., 85400)
до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз" (вул. Ескадронна, 25, Євпаторія, 97402)
3-ті особи товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" (вул. Постишева, 25, Донецьк, 83000)
Донецький обласної благодійний фонд "Фонд сприяння правоохоронним органам" (вул. Леніна, 38, Селидове, Донецька обл., 85400)
про стягнення 327000,00 грн.,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2006 року у справі №2-14/12021-2006 (суддя Курапова З.І.) задоволено позов підприємства "Щит" Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз", треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл", Донецький благодійний фонд "Фонд сприяння правоохоронним органам" про стягнення 327000,00грн.
Суд розірвав договір №65, який було укладено 29.07.2004 між підприємством "Щит" Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" (виконавець) на виготовлення обладнання та здійснення монтажу та пусконалагоджувальних робіт.
Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" на користь підприємства "Щит" Донецького обласного благодійного фонду "Фонд сприяння правоохоронним органам" 327000,00грн. збитків за попередньо оплачене і не поставлене обладнання, 3355,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі заявник вказує на те, що він свої зобов'язання за договором № 65 від 29.07.2004 виконав, проте це може бути встановлено лише шляхом проведення судово-бухгалтерської експертизи, і у зв'язку з відмовою суду у задоволенні клопотання про призначення експертизи вважає, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що привело до прийняття неправосудного рішення.
Представник позивача просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
За клопотанням представників сторін, судочинство здійснювалось на російській мові у відсутності представників 3-тіх осіб, яких було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, які не надали суду доказів поважних підстав своєї відсутності та які не скористались своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.
Представником 3-ої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" було надано клопотання про відкладення слухання справи.
Судова колегія, розглянувши дане клопотання не знайшла обґрунтованих підстав для його задоволення, оскільки суду не було представлено жодних доказів поважних підстав неможливості присутності представника у судовому засіданні.
Таким чином, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності представників 3-тіх осіб з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
29.07.2004 підприємством «Щит» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» (Виконавець) укладено договір №65, за яким Виконавець зобов'язаний виготовити та поставити (у тому числі транспортувати) Замовнику технологічне обладнання у відповідності із робочим проектом за специфікацією, здійснити монтаж та пуско - налагоджувальні роботи (пункти 4.1-4.4 та 5.1-5.9 Договору). До обов'язків Замовника входило здійснення оплати на умовах договору та прийняття обладнання.
Відповідно до пункту 3.1 Договору Замовник здійснив повну передоплату вартості обладнання та платіжним дорученням від 02.08.2004 перерахував товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» 327000,00грн., чого не заперечує відповідач.
У відповідності до пункту 4.1 Договору Виконавець мав виготовити обладнання відповідно до робочого проекту впродовж 60 робочих днів від дати отримання авансового платежу, повідомити про це Заявника і, отримавши від нього відповідь про можливість проведення робіт з монтажу, здійснити монтаж та пуско - налагоджувальні роботи.
У зв'язку з невиконанням відповідачам своїх зобов'язань за договором позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 327000,00гривень. В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і він просить суд розірвати договір №65 від 29.07.2004 на виготовлення обладнання, здійснення монтажу та пуско - налагоджувальних робіт та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» 327000,00грн.
Відповідач проти позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим. У запереченнях на позов від 07.08.2006 товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» посилається на те, що сума 327000,00грн., яку проплачено позивачем за договором, була врахована відповідачем при узгодженні іншого договору -укладеного 12.08.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» та товариством з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл», яке сповістило відповідача про те, що є співзасновником підприємства «ЩИТ» й останнє претензій до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» не має.
У процесі розгляду справи судом першої інстанції представником відповідача були змінені заперечення проти позову. Позивач стверджує, що поставка технологічного обладнання за спірним договором № 65 від 29.07.2004 між позивачем та відповідачем нібито була здійснена. Але документи, які підтверджують ці обставини, відсутні, бо були вилучені директором підприємства «ЩИТ» Донецького обласного благодійного фонду «Фонд сприяння правоохоронним органам» Конопльовим В.Т. із документації відповідача.
Під час розгляду справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, судом було залучено товариство з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл» та Донецький обласний благодійний фонд «Фонд сприяння правоохоронним органам.
Оскаржуваним рішенням суду від 12.12.2006 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надані належні докази виконання ним зобов'язань за договором, і послався на статті 526, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 193, 224 Господарського кодексу України.
Під час розгляду справи представником відповідача було заявлене клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.
Судова колегія у задоволенні клопотання відмовила.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні, виходячи з наступного.
Предметом позовних вимог є розірвання договору № 65 від 29.07.2004 на виготовлення обладнання, здійснення монтажу та пуско - налагоджувальних робіт та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сервісгаз» 327000,00грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором.
Відповідно до пункту 4.5 Договору поставка обладнання супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, накладна, податкова накладна. Крім того, монтажні та пуско - налагоджувальні роботи Виконавця повинні відповідно до пунктів 5.5-5.8 Договору супроводжуватися підписанням робочими комісіями актів про приймання обладнання після індивідуального іспиту та після комплексного опробування. У випадку поетапного виконання Виконавцем умов договору сторони, крім того, підписують ще й акти виконання робіт за окремими завершеними блоками, які здаються на склад готової продукції товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісгаз» за накладними приймання виробу (пункт 6.1 договору).
Перераховані вище та передбачені договором документи, які б могли підтвердити виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором (поставку або встановлення (пуско-налогоджувальні роботи) обладнання) в матеріалах справи відсутні.
За таких умов суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстав вважати зобов'язання відповідача виконаними не має.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи апелянта про те, що перерахована позивачем сума за спірним договором нібито була зарахована у інших договірних зобов'язаннях з товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл", судом першої інстанції правомірно не були прийняті до уваги, оскільки відповідачем не надано суду, і в матеріалах справи відсутній будь який договір уступки права вимоги між цими підприємствами та позивачем, а відповідно до пункту 11.4 Договору ні одна із Сторін не вправі передавати свої права та обов'язки третій Стороні без письмової згоди на те другої Сторони. Крім того, підприємство "ЩИТ" є самостійною юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку; за чинним законодавством та статутними документами ні підприємство "ЩИТ", ані товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл" не відповідають за зобов'язаннями один одного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в якості доказу виконання зобов'язань за Договором надані копії накладних №543 від 20.10.2005 та без номера від 10.05.2005 про поставку обладнання товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрОйл", а також фотографії обладнання відповідача. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що зазначені накладні та фотографії обладнання не можуть бути належними доказами, оскільки є односторонніми документами відповідача, не відповідають правилам оформлення відповідного документообігу, та на підставі цих фактичних даних суд не може встановити наявність обставин, на яких відповідач базує свої заперечення.
В матеріалах справи є лист товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісгаз" від 25.04.2005, в якому відповідач визнає факт невиконанням своїх зобов'язань за спірним договором, мотивуючи таке невиконання зривом поставки комплектуючих до обладнання сторонніми особами, чим спростовуються останні твердження представника відповідача щодо виконання зобов'язань за договором.
Доводи апелянта щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи для встановлення факту виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №65 від 29.07.2004 є помилковими. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для призначення у справі судової бухгалтерської експертизи, оскільки така експертиза проводиться за первинними бухгалтерським документам, які у відповідача за твердженням його представника відсутні та суду протягом розгляду справи не надані. А за умови надання таких документів суд самостійно може встановити здійснення факту виконання стороною у зобов'язанні своїх обов'язків. Ці питання не потребують спеціальних знань. Запропоновані апелянтом питання, які, на думку апелянта, мають бути поставленні перед експертом, не входять до компетенції експерта-бухгалтера, і, до того ж, не мають відношення до спору, оскільки не дають можливості ідентифікувати нібито поставлене відповідачем позивачу обладнання за договором (бо такі відомості відсутні), яке на твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" на сьогодення встановлене та експлуатується товариством з обмеженою відповідальністю «РосУкрОйл». Тобто на підставі цих даних суд не може встановити наявність або відсутність обставин, на яких засновані вимоги та заперечення сторін.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судова колегія погоджується із доводами позивача про те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором впродовж двох років та відмовою від його виконання й невизнанням претензій добросовісної сторони за договором, позивач повністю позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.
За пунктом 11.1 Договору він набуває чинності з моменту його підписання й діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Стаття 16 Цивільного кодексу передбачає такий спосіб захисту цивільних прав як припинення правовідношення.
Відповідно до пункту 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Реальними збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України, зокрема, є втрата його майна, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні також передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2006 року у справі № 2-14/12021-2006 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сервісгаз" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді