Ухвала
Іменем України
Справа №
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши на ( ) від у справі №
за позовом
до
про
За результатами перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання (акт перевірки 54/15-2 від 01.03.2006р.), податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення про нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі п. п. 17.1.7 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, а саме: №0003271500/0 на суму 4469,78 грн.; №0003281500/0 на суму 39349,25; №0003291500/0 на суму 38926,35 грн. від 01.03.2006р.
Згідно розрахунку штрафних санкцій (аркуші справи 23-25), по податковому повідомленню-рішенню №003271500/0 штрафні санкції застосовані за просрочку погашення податкового зобов'язання по податковим деклараціям по податку на додану вартість за жовтень 2001р., березень, травень, липень, серпень 2002р.; по податковому повідомленню-рішенню №0003281500/0 просрочка визнана по деклараціям за серпень, вересень, жовтень, листопад 2001 рік; січень, березень, липень 2002р.; по податковому повідомленню-рішенню №0003291500/0 просрочка визнана по деклараціям за квітень, травень, липень 2001р.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2006 у справі №2-23/15879-2006А (суддя Іщенко Г.М.) позов задоволено, вищеназвані податкові повідомлення-рішення визнані нечинними.
При прийнятті судового рішення, господарський суд Автономної Республіки Крим керувався вимогами п. п. 15.1.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 та виходив із перебігу строку давності для застосування штрафу за просрочку погашення податкового зобов'язання, оскільки, на думку суду першої інстанції, штрафні санкції на підставі вищеназваної норми законодавства можуть бути застосовані до платників податків не пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку виконання податкового зобов'язання.
Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим оскаржує постанову суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням судом норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу, термін давності 1095 днів, передбачений п. п. 15.1.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 не поширюється на штрафні санкції, які платник податків повинен сплатити за порушення строків погашення узгоджених сум податкових зобов'язань.
Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.
Постанова судовою колегією виноситься по об'явленій перерві у судовому засіданні 08.02.07р., де від позивача була присутня Пендюріна Т.М. за довіреністю від 06.05.06р., а від відповідача Чекамов О.А. за довіреністю від 20.01.07р.
Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 09.02.07р.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:
Так, відповідно до п. п. 15.1.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.......
Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.17.3 статті 17 вищеназваного Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження сум.
Податковим зобов'язанням вважається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2. стаття 1 вищеназваного Закону).
Відповідно до п. 1.5 статті 1 Закону України №2181 від 21.12.00р., штрафом слідує вважати плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання, яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
На підставі вищевикладеного, доводи податкового органу про те, що вимоги п. п. 15.1.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 не поширюються на застосування штрафних санкцій до платників податків за прострочку погашення узгодженого податкового зобов'язання, є безпідставними.
Окрім того, відповідно до ч.1 преамбули Закону України №2181 від 21.12.00р., цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій.
На підставі викладеного, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2006 у справі № 2-23/15879-2006А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді