ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30.06.2009 р. 11 год. 01 хв. № 2а-473/09/2670
За позовомУправління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва
до товариства з обмеженою відповідальністю «Укргарантнерухомість»
простягнення заборгованості у розмірі 3170,96 грн.
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Голод В.С.
Представники:
від позивачаНестеренко Дмитро Олександрович
від відповідача не з'явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 30.06.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 01.07.2009.
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (надалі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Укргарантнерухомість»(надалі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3170,96 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-473/09/2670.
Позивач позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Позовні вимоги, мотивовані тим що, Позивач своїм рішенням застосувало до Відповідача штрафні санкції, які Відповідачем в добровільному порядку не були сплачені. Станом на час розгляду справи в суді, сума заборгованості по несплаченим штрафним санкціям становить 3170,96 грн.
Представник Відповідача в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив. Заяв про розгляд справи за відсутності представника Відповідача до суду не надходило. У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення Відповідача про дату час та місце проведення судового засідання.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає Відповідача належним чином повідомленим про дату час і місце проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії «АБ» № 599867, копія якої наявна в матеріалах справи, Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією.
Абзацом 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058 - IV (надалі -Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058-ІV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, Відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
Відповідач подав до Позивача розрахунки сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, відповідно до яких була встановлена заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 3170,96 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
04.11.2008 Відповідачу була направлена вимога № 2287/1831 про сплату боргу у розмірі 3170,96 грн., яку він отримав 11.11.2008, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідач дану вимогу у встановленому законом порядку не оскаржував, відповідно сума недоїмки вважається узгодженою і підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 3 ст.106 Закону № 1058-ІV протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Станом на час розгляду справи в суді, сума заборгованості по несплаченим страховим внескам становить 3170,96 грн.
Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми боргу.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160 - 163 КАСУ, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укргарантнерухомість»заборгованість по сплаті внесків страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3170,96 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Вовк П.В.