ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
06 серпня 2009 р.
Справа № 18/83
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Б.П.Гриняка
при секретарі судового засідання А.С. Томашевській
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом : Коломийського закритого акціонерного товариства " Прикарпаття ", вул. Карпатська, 71 а , м. Коломия , Івано-Франківська обл. , 78200
до відповідача : АТ " Укрінбанк" , вул. Смірнова - Ласточкіна , 10/а , м. Київ
про : визнання незаконними дії Івано - Франківського відділення Чернівецької філії " Укрінбанк" та зупинення стягнення ( реалізації ) майна на підставі виконавчого документа
За участі представників:
від позивача: Козлан В.В. (довіреність № 21 від 22.01.2009р. )- юрисконсульт ;
Кочкодан Б.М. ( довіреність № 467 від 14.10.2008р.) - заступник директора ;
від відповідача: Морозова Г.Є., (довіреність № 47 від 03.02.09р. )- представник ;
встановив: Коломийським закритим акціонерним товариством " Прикарпаття " заявлено визнання незаконними дії Івано - Франківського відділення Чернівецької філії " Укрінбанк" та зупинення стягнення ( реалізації ) майна на підставі виконавчого документа.
Ухвалою від 16.07.2009р., за клопотанням відповідача, суд здійснив заміну первісного відповідача Івано - Франківське відділення Чернівецької філії " Укрінбанк" - належним АТ " Укрінбанк" , вул. Смірнова - Ласточкіна , 10/а , м. Київ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору застави від 17.12. 2002 року Коломийське ЗАТ "Прикарпаття" (позивач) виступило "заставодавцем" (майновим поручателем) по виконанню позичальником підприємцем Стапінською Оксаною Іванівною зобов'язань перед "заставодержателем" Івано-Франківською філією АТ "Укрінбанк", що випливають із укладеної між ними 17 .12. 2002 року додаткової угоди №1 до кредитної угоди №200264 від 31 жовтня 2002 року на суму 240000 гривень (двісті сорок), згідно з яким позичальник підприємець Стапінська О.І. в термін до 31 жовтня 2003 року зобов'язалась сплатити банку суму кредиту та нараховані по ньому відсотки.
В судовому засіданнні представник позивача пояснив, що позичальник Стапінська О.І. зобов'язалась сплатити Банку отриманий нею кредит до 31 жовтня 2003 року, в червні 2004 року стало відомо, що сума кредиту не погашена, а сам позичальник Стапінська О.І. знаходиться за межами України, про що свідчить повідомлення мами позичальника, Малишівської Марти Дмитрівни в її проханні до директора ІФФ АТ "Укрінбанк" Ляховича В.Д. приймати від неї кошти, які її дочка Стапінська Оксана Іванівна пересилає і буде пересилати на погашення кредиту.
Позивач стверджує , що неодноразово в телефонній і очній розмовах з Малишівською М.Д. ( матір»ю Стапінської) довідувався, що вона погашає кредит. Зокрема, 20.06.2006 року голова правління ЗАТ "Прикарпаття" особисто зустрічався з Малишівською М.Д., яка підтвердила, що з червня 2004 року вона щомісячно погашає кредит по 5000, грн.
Запити позивача від 09.12.2005 року, від 17.02.2006 року, від 14.03.2006 року, від 08.06.2006 року до відповідача (заставодержателя) щодо погашення кредиту та надання інформації про залишок непогашеного кредиту відповідачем залишені без відповіді.
22 червня 2007 року позивачем отримано постанову Державної виконавчої служби м. Коломиї про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ЗАТ "Прикарпаття" на користь "Укрінбанку" 274699,01 грн. боргу за рахунок заставного майна згідно виконавчого напису №7215 від 27.11.2003 року, який поданий відповідачем у ДВС м. Коломия .
На звернення позивача в липні 2007 р., 14.03.2008 р. та 22.01.2009р. відповідач листом від 28.08.2007 р. повідомив , що заборгованість станом на 15.03.2008 р. складає 199500,00 грн., від 28.03.2008р. заборгованість станом на 15.03.2008 року складає 164500,00 грн. від 30.01.2009р. - заборгованість по кредиту станом на 30.01.2009 р. складає 109500,00 грн.
3 червня 2009 р. начальник кредитного відділу банку повідомила позивача про те, що підприємець Малишівська М.Д. ( мати Стапінської) зараз щомісячно сплачує 6000,00грн і заборгованість по кредиту станом на 01.06.2009 р. складає 86500,00 грн..
Позивач вказує на те, що не зважаючи на те, що Малишівська М.Д. щомісячно сплачує кошти на погашення кредиту, відповідач вчиняє дії щодо розпродажу заставленого позивача майна. Підтвердженням цього є повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Юнор» ( Івано-Франківська філія) від 13.05.2009 р. про те, що 23.06.2009 р. відбудуться прилюдні торги по реалізації майна належного ЗАТ
«Прикарпаття» по ціні 214620,00 грн., хоча в акті погодження ціни заставленого майна від 06.12.2002 р., експертна оцінка становить 512850,00 грн., а погоджена вартість 490000,00 грн..
Відповідач позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необгрунтованістю, вказуючи на правомірність примусової реалізації майна заставодавця,
( позивача) згідно Договору застави від 17.12.2002 р. №Д-1514.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у зв»язку з невиконанням позичальником своїх зобов»язань по кредитній угоді, відповідно до умов договору застави, викладених в п.п.3.1.2., 4.1. та ст. 20 Закону України « Про заставу», АТ «Укрінбанк» набув право на звернення стягнення на заставлене майно. Саме тому вчинено виконавчий напис нотаріуса №7215 від 27.11.2003 р., який передано на виконання до ДВС Коломийського району 18.11.2004 р. Постановою Коломийського МВ ДВС від 26.11.20004 р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису, яка направлена сторонам виконавчого провадження, в т.ч. Позивачу ЗАТ « Прикарпаття» . Заставлене майно ДВС описане, оцінене та передане на реалізацію в порядку Закону України « Про виконавче провадження».
Відповідач зазначив, що п. п. 2.1, 5.1 Договору застави від 17.12.2002р. , застава припиняється у разі виконання заставодавцем усіх зобов»язань за кредитним договором, а тому майновий поручитель відповідно до законодавства та договору несе солідарну відповідальність з позичальником-боржником в межах переданої застави. Таким чином, кредитор - АТ «Укрінбанк» може вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Часткова проплата одним із солідарних боржників, якими є позичальник та поручитель, не передбачає відмови кредитора від стягнення решти суми заборгованості. Зокрема відповідач наголосив, що при реалізації майна позивача в порядку виконання виконавчого документу буде врахована часткова оплата боргу безпосередньо позичальником, а тому буде перераховано на користь АТ « Укрінбанк» лише залишок заборгованості, а не сума заборгованості, що виникла на момент вчинення виконачого напису.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
При цьому суд виходить з наступного.
31 жовтня 2002 р. між АТ «Укрінбанк» в особі Івано-Франківської філії та приватним підприємцем Стапінською О.І. укладено Кредитну угоду №200264 із змінами та доповненнями, викладеними Додатковою Угодою №1 від 16.12.2002 р., про отримання кредиту в сумі 300 тис. грн. терміном погашення до 31.10.2003 р.
В забезпечення виконання зобов»язання по Кредитній угоді, в т.ч. сплату відсотків, пені, штрафів, позичальником залучено майнового поручителя ЗАТ
« Прикарпаття», яке передало в заставу будівлю котельні балансовою вартістю 94 000 грн., згідно нотаріально посвідченого Договору застави від 17.12.2002 р. №Д-1514. Погоджена вартість предмету застави складає 490000 грн.
Статті 526, 530 Цивільного кодексу України містять припис про те, що зобов»язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк.
Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.
У зв»язку з невиконанням позичальником своїх зобов»язань по кредитній угоді, відповідно до п.п.3.1.2., 4.1. Договору застави, та ст. 20 Закону України « Про заставу», АТ «Укрінбанк» набув право на звернення стягнення на заставлене майно. Саме тому вчинено виконавчий напис нотаріуса №7215 від 27.11.2003 р. , який було передано на виконання до ДВС Коломийського району 18.11.2004 р. Постановою Коломийського МВ ДВС від 26.11.20004 р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису. Заставлене майно ДВС описане, оцінене та передане на реалізацію в порядку Закону України « Про виконавче провадження» .
Відповідно до п. 7.1 кредитної угоди, кредитна угода залишається чинною до дати повної сплати позичальником заборгованості за позикою та інших платежів за цією позикою відповідно до умов даної угоди. Станом на 13.07.2009 р. заборгованість по кредитній угоді в частині несплаченого кредиту та відсотків становить 221 167, 45 грн. Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор
( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником ( заставодавцем) зобов»язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна.
Пунктами 2.1, 5.1 Договору застави від 17.12.2002 р. передбачено, що застава припиняється у разі виконання заставодавцем усіх зобов»язань за кредитним договором, а тому майновий поручитель відповідно до законодавства та договору несе солідарну відповідальність з позичальником-боржником в межах переданої застави. Таким чином, кредитор - АТ «Укрінбанк» може вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 88 Закону України від 02.09.1993 р. « Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безпірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, саме тому був вчинений виконавчий напис нотаріуса №7215 від 27.11.20003 р. про звернення стягнення на заставлене майно, який всвою чергу був переданий на виконання до ДВС Коломийського району, та не оскаржувався зі сторони позивача.
Часткова проплата одним із солідарних боржників, якими є позичальник та поручитель, не передбачає відмови кредитора від стягнення решти суми заборгованості.
Судові витрати по справі залишити за позивачем
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про заставу», ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову - відмовити
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гриняк Б.П.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 12.08.09р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Дейчаківська О. С.