Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/351/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
16.04.2015 м.Кіровоград
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12014120150000394 за апеляцією прокурора та обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.01.2015 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою , вдівця, інваліда війни 2-ї групи, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнено з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_8 завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі 15499,75 гривень та моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень, а також витрати на правову допомогу у розмірі 1500 гривень, що загалом становить 46999,75 грн.
Стягнено з ОСОБА_9 судові витрати на проведення експертиз по кримінальному провадженню: автотоварознавчої експертизи № 9 в сумі 786 грн. 24 коп., судово інженерних експертиз №198, № 199, №208 відповідно 343,98 грн, 343,98 грн., 343,98 грн.
Речовий доказ: автомобіль «ЗАЗ» та мопед «Вайпер» повернуто за належністю.
Вироком районного суду ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.
08.06.2014 року о 10.00 годині ОСОБА_9 , керуючи власним автомобілем «ЗАЗ 110270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи відповідні документи на право керування транспортним засобом, рухався по вулиці Леніна у м. Долинська, Долинського району, Кіровоградської області.
Під час руху ОСОБА_9 , грубо порушуючи вимоги пунктів: п.2.3 (б), п.10.1, п.16.13 - Правил дорожнього руху України, які введені в дію з 01.01.2002 року та затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які виразились в тому, що він - будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, відволікся від керування, перед поворотом ліворуч на автодорогу по вул. Чкалова, тобто зміною напрямку руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не урахував дорожню обстановку, не надав дорогу мопеду «Вайпер», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , яка рухалась по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з вказаним мопедом.
Внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_9 спричинив потерпілій ОСОБА_8 згідно висновку судово-медичної експертизи №108 від 15.07.2014 року тілесні ушкодження у вигляді: закритий перелом верхньої третини стегна зліва, вивих головки стегна зліва, множинні садна, забої м'яких тканин, що мають ознаки середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 день.
Порушення водієм ОСОБА_9 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з виниклою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У апеляції:
- прокурор просить вирок суду змінити в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення авто товарознавчої та судових інженерно-транспортних експертиз на загальну суму 1818, 18 грн.
Свої доводи мотивує тим, що при стягненні з ОСОБА_9 судових витрат за проведення експертиз, суд у вироку не зазначив, на чию користь повинні бути стягнені судові витрати;
- обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок суду змінити в частині
призначеного йому штрафу, розмір якого складає 8500 грн., та в частині цивільного позову, а саме призначеного розміру моральної шкоди в сумі 30 000 грн., призначивши штраф у розмірі меншому ніж п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди.
Свої доводи мотивував тим, що він являється інвалідом II-ї групи, людиною похилого віку, пенсіонером, котрий за станом здоров'я постійно потребує лікування. Щомісячно на придбання ліків він витрачає близько 1000 грн., при тому, що розмір його пенсії складає 2519 грн. 95 коп.
Зазначає, що він не заперечує проти призначення штрафу та просить зменшити його розмір. Просить врахувати його матеріальний стан, та із врахуванням та розумності, матеріального стану вважає розмір моральної шкоди, який є завищеним та просить зменшити його;
- у запереченнях на апеляційну скаргу прокурора та обвинуваченого ОСОБА_9 потерпіла ОСОБА_8 просила апеляцію прокурора задовольнити, а апеляцію засудженого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок суду без зміни.
Свої доводи мотивує тим, що внаслідок причинення їй тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з вини ОСОБА_9 вона в молодому віці стала інвалідом III-ї групи, до цього часу не може ходити самостійно, рухається за допомогою милиць, проводилось тривале лікування і тричі оперативні втручання, тому вважає, що стягнений розмір моральної шкоди у сумі 30 000 грн. є обґрунтованим та справедливим.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_9 , який просив зменшити розмір штрафу та суму стягненої моральної шкоди, оскільки він не взмозі її відшкодувати, потерпілу ОСОБА_8 , котра просила вирок суду залишити без зміни, думку прокурора, який просить вирок суду змінити в частині стягнення з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення авто товарознавчої та судових інженерно-транспортних експертиз на загальну суму 1818, 18 грн., перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція обвинуваченого ОСОБА_9 частковому задоволенню, за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_9 у вчиненні правопорушення, за яке він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, визнані обвинуваченим та ніким не оскаржуються.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні злочину визнав повністю. Підтвердив, що вчинив злочин за обставин, викладених у обвинувальному акті, пояснив, що при здійснені маневру не бачив потерпілу.
Потерпіла ОСОБА_8 підтвердила обставини викладені у обвинувальному акті та повідомила, що обвинувачений виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з мопедом, на якому вона рухалася.
Обвинуваченому ОСОБА_9 та іншим учасникам судового провадження були роз'яснені та зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_9 у судовому засіданні він давав покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнавав провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_8 , так як не було жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження були згодні та не оспорювали обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_9 за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання ОСОБА_9 згідно ст.65 КК України місцевий суд обґрунтовано врахував тяжкість вчиненого, всі обставини справи, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, місцевий суд обгрунтовано врахував, що обвинувачений вчинив злочини невеликої тяжкості, врахував обставини його вчинення, особу винного, який характеризуються позитивно, інвалід війни, раніше не судимий.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує покарання визнано щире каяття.
Враховуючи всі обставини справи, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення підсудного можливе за умови застосування до нього покарання у виді штрафу, з чим погоджується колегія суддів та вважає, що таке покарання є обґрунтованим.
У той же час місцевим судом не враховані в повній мірі дані про особу винного, який являється інвалідом II-ї групи, є людиною похилого віку, пенсіонером, котрий за станом здоров'я постійно потребує лікування.
Викладені обставини, судова колегія визнає за необхідне визнати пом'якшуючими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки призначення максимального розміру штрафу є нобгрунтованим.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду змінити у частині призначеного покарання та у частині вирішення цивільного позову змінити, зменшивши розмір штрафу та моральної шкоди, яка підлягає стягненню із засудженого на користь потерпілої.
У апеляції прокурора зазначено що відповідно до ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, крім іншого, зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат. Відповідно до ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України витрати за проведення експертизи здійснюються за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Доводи прокурора стосовно відшкодування процесуальних витрат із обвинуваченого ОСОБА_10 в сумі 1818,18 грн. на думку судової колегії, підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 409, 411, 412 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 26.01.2015 року щодо ОСОБА_9 змінити в частині призначення покарання, пом'якшивши його, в частині цивільного позову, зменшити розмір моральної шкоди, стягненої з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 та в частині судових витрат.
Вважати засудженим ОСОБА_9 за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 3400 грн.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 20 000 грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 витрати за проведення експертиз в сумі 1818, 18 грн. на користь держави.
У решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2