Провадження № 11-кп/774/799/15 Справа № 200/21401/14-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
28 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: - ОСОБА_3
- ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження № 12014040640004428 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Бабушкінського району міста Дніпропетровськ ОСОБА_6 на вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 12 лютого 2015 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8
потерпілої - ОСОБА_9
захисника - ОСОБА_10
обвинуваченого - ОСОБА_7
Старший прокурор прокуратури Бабушкінського району міста Дніпропетровськ ОСОБА_6 , який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу на вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 12 лютого 2015 року, в якій не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, просив вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання скасувати через м'якість призначеного покарання та ухвалити новий вирок, призначивши останньому покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Вимоги своєї апеляційної скарги прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений скоїв тяжкий корисливий злочин, під час якого, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосував насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, яка під час нападу перебувала з трьома малолітніми дітьми.Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпіла, окрім тілесних ушкоджень, також зазнала психічного розладу здоров'я та продовжує лікуватись, що підтверджується медичною карткою потерпілої, яка 02 лютого 2015 року була досліджена у судовому засіданні та копія якою долучена до матеріалів справи. Потерпіла у судовому засіданні наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання. Крім того, судом не враховано характеристику обвинуваченого, який вину в скоєному злочині не визнав, у скоєному не розкаявся.
Оскаржуваним вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 12 лютого 2015 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та призначено йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту залишено без змін до набрання вироком законної сили.
Згідно оскаржуваного вироку ОСОБА_7 визнано винним в тому, що він 12 жовтня 2014 року приблизно о 21 годині 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по вул. Виконкомівській в місті Дніпропетровськ, побачив раніше йому незнайому ОСОБА_9 , яка прямувала по вул. Виконкомівській від вул. Чкалова у місті Дніпропетровськ з трьома малолітніми дітьми. В цей час у ОСОБА_11 виник злочинний умисел щодо нападу, на ОСОБА_9 з метою заволодіння її майном, поєднаний із насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я в момент нападу.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7 12 жовтня 2014 року близько 21 год. 25 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наздогнав ОСОБА_9 біля будинку № 53 по вул. Виконкомівській в місті Дніпропетровськ та, діючи умисно, з корисливих мотивів напав на потерпілу і з метою заволодіння її майном наніс останній удар правою рукою стиснутою в кулак в область лівого вуха, потім удар в область лівої скули, ще удар в область грудної клітини і удар в область голови, при цьому вимагаючи грошові кошти та цінні речі у останньої. В цей час на крики ОСОБА_9 про допомогу підбіг ОСОБА_12 , який проходив поруч, в результаті чого ОСОБА_13 , злякавшись, покинув місце вчинення злочину.
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця в виличинній області ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора ОСОБА_8 , який вимоги апеляційної скарги прокурора, який приймав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які кожен окремо проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, доводи потерпілої, яка підтримала вимоги апеляційної скарги прокурора та просила їх задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.
Нормами ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними в матеріалах кримінального провадження доказами в тій частині, в якій воно було оскаржено.
Висновки суду першої інстанції стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 187 КК України прокурором в поданій ним апеляційній скарзі не оспорюються. За викладених обставин, колегія суддів при розгляді вимог апеляційної скарги прокурора питання стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 187 КК України не перевіряє.
Згідно з ч. 2 ст. 409 КПК України однією з підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах вимог апеляційної скарги прокурора, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи прокурора в апеляційній скарзі про невідповідність призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкціях статті (санкції частини статті) Особливої частини того ж Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КПК України, відповідно до положень Загальної частини того ж Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. При цьому суд першої інстанції, як зазначено у вироку, врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, а також обставини, які обтяжують покарання: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Разом з тим суд першої інстанції не врахував суб'єктивне ставлення обвинуваченого до скоєного ним злочину та наслідки, які настали в результаті вчиненого злочину. Зокрема, судом першої інстанції не були враховані ті обставини, що ОСОБА_7 , крім того, що вчинив тяжкий корисливий злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, застосував насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, яка під час нападу знаходилась з трьома малолітніми дітьми, які також були підвернуті небезпеці. Крім того, психічного розладу здоров'я зазнала не лише потерпіла, яка продовжує лікуватись, а і неповнолітні діти, які були присутні при вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції також не прийняв до уваги ті обставини, що протиправні дії стосовно потерпілої обвинувачений припинив лише в результаті втручання сторонніх осіб - свідка ОСОБА_12 , як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції обвинувачений своєї вини не визнав, що, на думку колегії суддів свідчить про відсутність каяття у вчиненому злочині. Будь-які спроби щодо відшкодування завданої шкоди потерпілій обвинуваченим не вживалися.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що призначене вироком суду першої інстанції за ч. 1 ст. 187 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
На думку колегії суддів, доводи прокурора у апеляційній скарзі стосовно неправильного застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність є обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у відповідності з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання необхідно скасувати і з метою застосування більш суворого покарання ухвалити свій вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів
Вимоги апеляційної скарги старшого прокурора прокуратури Бабушкінського району міста Дніпропетровськ ОСОБА_6 , який приймав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровськ від 12 лютого 2015 року в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 187 КК України призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 змінити з домашнього арешту на тримання під вартою та взяти його під варту з залу суду негайно.
Строк покарання відраховувати з 28 квітня 2015 року, тобто з дня взяття його під варту.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_7 - в той же строк з моменту отримання ним його копії.
Судді: