Справа № 0408/6101/12 22-ц/491/3094/12
Справа№ 408/6101/12 Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/491/3094/12 суддя Сільченко В.Є.
Категорія - 26 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Остапенко В.О.
Іменем України
04 грудня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Братіщевої Л.А., Карнаух В.В.
при секретарі - Євтодій К.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі відповідно цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
Представник ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» - Юфєрєва Олена Миколаївна.
У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі ПАТ «ПівнГЗК») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що він, працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 22.04.2009 року йому було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 55% та визнано інвалідом третьої групи з 06.04.2009 року безстроково.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він визначив у 220 000 грн. та просив суд стягнути цю суму з відповідача на свою користь.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 вересня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь ОСОБА_3 28 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «ПівнГЗК» на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ПівнГЗК» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, судом не взято до уваги, що при укладанні трудового договору, і протягом трудової діяльності, відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, а тому не може нести відповідальність у вигляді моральної шкоди із- за цієї підстави. Позивачем не надано доказів заподіяння йому моральних страждань.
При визначенні розміру моральної шкоди судом не врахувано роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Позивачем подано позов з пропуском трьохмісячного строку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працював з 24.04.1973року на посадах машиніста грейферного крана, трактористом в кар'єрі, машиністом бульдозера в кар'єрі на підприємстві відповідача ПАТ «Півн ГЗК». 30.04.2009 року звільнений за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію (а.с.6-11).
Висновком МСЕК від 22.04.2009 року позивачеві первинно встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 55% з яких: 35% по вібраційній хворобі, 10% по ХОЗЛ, 10% по туговухості з 06 квітня 2012 року безстроково (а.с.16-17).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування хронічного професійного захворювання №15 від 04 березня 2009 року (а.с.12-15) причиною професійного захворювання позивача є робота протягом 33 років 5 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працював хворий, ст.153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Крім того, суд, на підставі медичних документів про лікування позивача у зв'язку з професійним захворюванням, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, був порушений звичайний спосіб життя і він вимушений витрачати свої сили на організацію свого життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Доводи представника відповідача про те, що суд безпідставно не застосував строк позовної давності, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦПК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи й доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди необгрунтований відповідають дійсності, оскільки при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, суд не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтувано встановив розмір моральної шкоди в сумі 28 000 гривень.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, їх інтенсивність і довготривалість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, вважає необхідним на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 28 000 гривень до 22 000 гривень.
Інші доводи апеляційної скарги не є підставами для скасування рішення суду, яке відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26 вересня 2012 року змінити, зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_3 з 28 000 грн. до 22 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)