Провадження № 22-ц/774/5226/15 Справа № 209/4084/13 Головуючий у 1 й інстанції - Шендрик К.Л. Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 81
28 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Свистунової О.В.
суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.
за участю секретаря Ялової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 лютого 2015 року
по цивільній справі за поданням державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, -
У лютому 2015 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська надійшло подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області Нежумирі А.О. про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_2.
У обґрунтування свого подання державний виконавець послався на те, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 209/4084 від 20 червня 2014 року, виданого 01 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1072159,03 грн. та судового збору в розмірі 3441 грн.
16 жовтня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного рішення суду, про що винесено відповідну постанову, копію якої направлено сторонам. В ході примусового виконання рішення суду, державним виконавцем вчинялись дії, направлені на перевірку та виявлення майна боржника, в тому числі відкритих рахунків та джерел отримання доходів. Згідно отриманих відповідей з ДПІ та ПФУ, відкриті розрахункові рахунки в банківських (фінансових) установах відсутні. Джерела отримання доходів відсутні, на обліку в ПФУ ОСОБА_2 не перебуває. Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника. Враховуючи значну суму боргу, має місце доцільність обмеження боржника у праві виїзду за межі України до повного виконання ним цивільних зобов'язань.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 лютого 2015 року тимчасово обмежено боржника - громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання, згідно рішення суду - виконавчого листа № 209/4084 від 20 червня 2014 року, виданого 01 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1 072 159,03 гривень та судового збору в розмірі 3441 гривень.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати, і постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 209/4084 від 20 червня 2014 року, виданого 01 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1072159,03 грн. та судового збору в розмірі 3441 грн.
16 жовтня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного рішення суду, про що винесено відповідну постанову, копію якої направлено сторонам. В ході примусового виконання рішення суду, державним виконавцем вчинялись дії, направлені на перевірку та виявлення майна боржника, в тому числі відкритих рахунків та джерел отримання доходів. Згідно отриманих відповідей з ДПІ та ПФУ, відкриті розрахункові рахунки в банківських (фінансових) установах відсутні. Джерела отримання доходів відсутні, на обліку в ПФУ ОСОБА_2 не перебуває. Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Суд першої інстанції задовольняючи подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2 виходив з того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, на виклики до державного виконавця не з'являється та нехтує законними вимогами державного виконавця, тому, мається необхідність задоволення подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику.Проте колегія суддів не може погодитись з такими висновками.
Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно п.5 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, в тому числі якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Зі змісту наведених норм вбачається, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з вищезазначеним поданням, Державний виконавець Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області на підтвердження факту ухилення боржника від виконання судового рішення надав суду:
- постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження з поштовим повідомлення про вручення його боржнику (а.с.147);
- Відповідь на запит до Державної податкової служби про відсутність в боржника доходів (а.с. 168);
- Відповідь на запит до Державної податкової служби про відсутність в боржника Рахунків в банках та фінансових установах (а.с. 168);
- Інформаційну довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 158- 160);
- Актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права (а.с. 169-170);
- відповідь на запит до УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с. 156-157);
- Постанову ВДВС про арешт майна боржника від 24.10.2014р. (а.с. 161);
- Постанову ВДВС про розшук майна боржника від 27.10.2014р. (а.с. 165);
- Постанову ВДВС про зупинення виконавчого провадження від 27.10.2014р. (а.с.166)
У обґрунтування подання державний виконавець зазначив, що Дніпровським ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа виконавчого листа №209/4084 від 20.06.2014р., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 1 072 159,03 грн. та судового збору в розмірі 3441 грн. Про відкриття виконавчого провадження винесено Постанову, копія якої надсилалась боржнику. Згідно відомостей, отриманих в ході виконавчого провадження, джерела отримання доходів та банківські рахунки в боржника відсутні. Враховуючи значну суму боргу, вважає доцільним обмежити боржника у праві виїзду за межі України (а.с. 150-152).
У судовому засідання державний виконавець Нежумиря А.О. пояснювала, що неодноразово викликала боржника до ДВС та надсилала йому документи виконавчого провадження; відомостей про місце роботи боржника не має; має інформацію від стягувача про невиконання рішення суду та про намір боржника виїхати за межі України та не повернутися. Надавала для огляду оригінал виконавчого провадження.
З оскаржуваної Ухвали суду вбачається, що приймаючи рішення про обмеження права виїзду боржника за межі України, судом першої інстанції було встановлено, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, на виклики до державного виконавця не з'являється та нехтує законними вимогами державного виконавця.
Однак, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції, оцінюючи докази та ухвалюючи рішення про заборону виїзду, не враховано наступне.
Рішення на виконання якого видано виконавчий документ є заочним та прийнято за відсутністю відповідача (боржника).
В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу (боржнику) судового рішення, а й відповідно обізнаності про його ухвалення.
На підтвердження вручення боржнику ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження (відповідно й обізнаності боржника) суду надано повідомлення про вручення (а.с. 147). Проте, судом належним чином не досліджено цей доказ та не встановлено, що повідомлення не містить будь-якого підпису, що підтверджує вручення кореспонденції боржнику із зазначенням конкретної дати. Крім того, за даними офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" кореспонденція з штриховим ідентифікатором 5194000665247 повернута за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 19.11.2014р.
21.11.2014р. кореспонденція вручена (повернута) відправнику - Дніпровському ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області.
Таким чином, надані докази державним виконавцем не лише не підтверджують факту обізнаності боржника ОСОБА_2 про наявність виконавчого провадження, а навпаки, спростовує його.
Доказів іншого, а ні суду першої, а ні апеляційної інстанції надано не було.
Отже, державним виконавцем не підтверджено факт обізнаності боржника ОСОБА_2 про наявність відкритого виконавчого провадження, що виключає свідомість невиконання судового рішення, наявність в його діях/бездіяльності умислу.
Також, з матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_2 не має періодичних доходів та грошових коштів на рахунках (а.с. 168).
Проте, з матеріалів справи вбачається наявність у боржника ОСОБА_2 об"єктів нерухомого та рухомого майна (а.с. 156-160, 169-170).
Відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Порядок звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні регламентовано главою 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, відсутність у боржника грошових коштів на рахунках не перешкоджає виконанню судового рішення за рахунок майна боржника в порядку, встановленому Законом.
Державним виконавцем не надано належних доказів того, що ОСОБА_2, перешкоджав у вчиненні виконавчих дій із звернення стягнення на майно та виконанню судового рішення в цілому.
Колегія суддів вважає, що державним виконавцем Дніпровського ВДВС Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов'язання за судовим рішенням.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
З огляду на викладене, судом неповно досліджені обставини у справі. Наявні у справі докази не доводять обставини, що мають значення у справі, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Висновки суду не можуть ґрунтуватись на припущеннях.
Судом порушено ст. ст.60, 212, 213 ЦПК України, внаслідок чого, суд дійшов помилкових висновків та прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про заборону права виїзду за межі України ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 312 ЦПК України постановления судом першої інстанції ухвали з порушенням норм процесуального права є підставою для скасування цієї ухвали в апеляційному порядку.
За наведених обставин, колегія суддів вважає передчасним застосування до ОСОБА_2, як до боржника, з метою виконання ним своїх боргових зобов"язань такого заходу впливу, як тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, а тому, колегія суддів вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 лютого 2015 року - скасувати.
У задоволенні подання державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.В.Свистунова
Судді Т.П.Красвітна
В.А.Ремез