16 квітня 2015 рокусправа № 808/2775/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
секретар судового засідання: Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/2775/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
23 квітня 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя), у якому просив визнати протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя №0000052201 та №0000062201 від 08 січня 2014 року та рішення про результати розгляду скарг Головного управління Міндоходів у Запорізькій області та Міністерства доходів і зборів України. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя №0000052201 та №0000062201 від 08 січня 2014 року.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 19 червня 2012 року ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та платником єдиного податку.
Відповідно до договору купівлі-продажу кіоску НОМЕР_2 від 15 вересня 2007 року, акту приймання-передачі кіоск НОМЕР_2 та накладної №1/086-к позивач здійснив відчуження належного йому кіоску НОМЕР_2.
У відповідності до паспорту, кіоск НОМЕР_2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
11 грудня 2013 року, на підставі Наказу на проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку за №1143 та №1144 від 02 грудня 2013 року посадовими особами ДПІ у Комурнарському районі м.Запоріжжя проведено перевірку господарської одиниці кіоск НОМЕР_2, який розташований за адресою:АДРЕСА_1.
Відповідно до Акту фактичної перевірки від 11 грудня 2013 року, яка проводилася у присутності реалізатора ОСОБА_3 було встановлено порушення щодо не проведення розрахункової операції через РРО, а саме, при розрахунку за пачку цигарок „Гламур" за ціною 12,50 грн. РРО не застосовувався та документ встановленої форми не видавався; встановлено роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Здійснено опис тютюнових виробів на загальну суму 11 448,25 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 08 січня 2014 року №0000052201 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн та від 08 січня 2014 року №0000062201 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22 896,50 грн.
Позивач оскаржив вказані рішення до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, проте рішенням від 28 лютого 2014 року про результати розгляду первинних скарг, скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін. Позивач звернувся зі скаргою на указані рішення до Міністерства доходів у зборів України, проте рішенням від 31 березня 2014 року скарга залишена без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
15 січня 2014 року відносно позивача посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя складені протоколи про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 155-1 КУпАП - за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, частиною 1 статті 164 КУпАП - за порушення порядку провадження господарської діяльності.
Справи щодо вищезазначених правопорушень було розглянуто Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
Постановою від 06 лютого 2014 року у справі №333/350/14-п адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 17 лютого 2014 року.
Постановою від 27 лютого 2014 року у справі №333/351/14-к адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 155-1 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набрала законної сили 10 березня 2014 року.
У зазначених постановах Комунарського районного суду м.Запоріжжя вказано, що позивачу належав кіоск НОМЕР_2 (а не кіоск НОМЕР_2), який був розташований за адресою: АДРЕСА_1. Проте, згідно договору купівлі-продажу, акту приймання передачі та накладної, кіоск НОМЕР_2 був відчужений іншому суб'єкту господарювання.
На підставі досліджених доказів, судом встановлено, що за адресою, де посадові особи ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проводили перевірку, знаходиться кіоск НОМЕР_2, а не НОМЕР_2. Кіоск НОМЕР_2 позивачем був відчужений у 2007 році.
Разом з тим, у відповідності до витягу з реєстру платників єдиного податку від 13 березня 2014 року №812/10/08-26-17, за адресою: АДРЕСА_1, здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 таку як роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що не заперечував відповідач.
Крім того, у акті (довідці) фактичної перевірки вказано свідоцтво про сплату єдиного податку фізичною особою НОМЕР_3 від 01 січня 2012 року, тоді як, відповідно до матеріалів справи, Свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 19 червня 2012 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі досліджених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посадовими особами ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя здійснено перевірку іншого суб'єкта господарювання, а не позивача. Відповідачем не доведено правомірність винесенених податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року у справі №808/2775/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров