09 квітня 2015 рокусправа № 808/5885/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року по справі № 808/5885/14 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс» до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій область, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправними та скасування постанов, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій область, третя особа: публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 01.09.2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №44520553 щодо примусового виконання виконавчого напису №960, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить Позивачу для задоволення вимог АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» на загальну суму 4236498.54 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 01.09.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП №44520553, відповідно до якої накладено арешт на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить Позивачу;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та заборони його відчуження були винесенні безпідставно, оскільки звернення стягнення на майно закладу оздоровлення та відпочинку дітей є неможливим.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року адміністративний позов було задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2014 ВП №44520553 та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.09.2014 ВП №44520553, винесених головним державним виконавцем Юлдашевим А.А.
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Відповідач при винесенні оскаржуваних постанов діяв на підставі у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2007 року між фізичною особою - ОСОБА_3 (позичальник) та АКБ «Укрсоцбанк» в особі Ленінського відділення Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (кредитор) укладено договори кредиту № 001М/07 та № 002М/07, на підставі яких позичальник отримав кредит у сумі 450 000,00 доларів США та 160 000,00 доларів США відповідно, на умовах визначених кредитними договорами.
З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язання за договорами кредиту № 001 М/07 та № 002 М/07 від 04.01.2007 між АКБ «Укрсоцбанк» в особі Ленінського відділення Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Хартрон-Віоліс» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 001М/07/1і. Відповідно до умов вказаного договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 49000 кв.м.
Так, 10.06.2009 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченок О.М. було вчинено виконавчий напис, згідно якого запропоновано звернути стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою - АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Хартрон-Віоліс». За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначеного об'єкта нерухомості, задовольнивши вимоги АКБ «Укрсоцбанк» станом на 02.04.2009 р. в сумі 4233498,54 грн.
На підставі зазначеного виконавчого напису, 01.09.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашевим А.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44520553 щодо примусового виконання виконавчого напису №960, вчиненого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченок О.М., про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ТОВ «Хартрон-Віоліс» для задоволення вимог АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» на загальну суму 4236498,54грн.
Крім того, 01.09.2014 року державним виконавцем в процесі зазначеного виконавчого провадження ВП № 44520553, винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на комплекс будівель та споруд, що розташований за вказаною вище адресою.
Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначених постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Правомірність винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника від 01.09.2014 року є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога Позивача щодо визнання протиправною та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника від 01.09.2014 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст..1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положеннями п.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема такі виконавчі документи, як виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом зокрема шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу та полягає в примусовому виконані судового рішення, яке здійснюється органами державної виконавчої служби. Так, посадова особа державної виконавчої служби відкриває виконавче провадження на підставі виконавчих документів, до яких зокрема відносяться виконавчі написи нотаріусів та встановлює строк для самостійного його виконання боржником. При цьому, за заявою кредитора, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження уповноважений винести постанову про арешт майна боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі виконавчого напису нотаріуса від 10.06.2009 року, 01.09.2014 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Юлдашевим А.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44520553
Крім того, разом із зазначеною постановою, 01.09.2014 року державним виконавцем в процесі зазначеного виконавчого провадження ВП № 44520553 було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої було накладено арешт на комплекс будівель та споруд.
На думку Позивача, зазначені постанови Відповідача є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки нерухоме майно, на яке було звернуто стягнення та накладено арешт є дитячим закладом оздоровлення та відпочинку дітей, яке за приписами Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» не може бути об'єктом звернення стягнення.
Суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи Позивача обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», дитячий заклад оздоровлення та відпочинку - це постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.
Згідно з п.2 ст.34 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення порушень у діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, що можуть вплинути на стан здоров'я дітей, атестація проводиться позачергово. За результатами атестації закладу присвоюється вища, перша, друга або третя категорія. Порядок присвоєння категорій визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, дитячий заклад оздоровлення та відпочинку закладом, призначеним для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей та який пройшов належну державну атестацію з присвоєнням відповідної категорії.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єктом стягнення за виконавчим листом №960 від 10.06.2009 року, на підставі якого Відповідачем були винесенні оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна, є комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому, як вбачається з довідки про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до Державного реєстру, майновий комплекс за зазначеною адресою належить Дитячому позаміському закладу оздоровлення та відпочинку «Мрія», яке засноване належним чином, пройшло державну атестацію та отримало першу категорію.
Положеннями ч.6 ст.15 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» визначено, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку не може бути об'єктом звернення стягнення за борговими зобов'язаннями, не може передаватися у заставу.
Тобто, особливістю закладів дитячого оздоровлення та відпочинку зокрема є те, що вони не можуть бути об'єктом звернення стягнення за борговим зобов'язанням та не можуть бути передані в заставу.
Отже, звернення стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в даному випадку вбачається неможливим, оскільки такий комплекс належить закладу оздоровлення та відпочинку дітей.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки іншим законом, а саме Законом України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» була передбачена підстава, що виключала здійснення виконавчого провадження, а саме неможливість звернення стягнення на майно, яке належить закладу оздоровлення та відпочинку дітей.
Зазначений факт також виключає можливість винесення постанови про арешт майна та заборону його відчуження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо достатності підстав, для задоволення позовних вимог Позивача та скасування оскаржуваних постанов від 01.09.2014 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року у справі № 808/5885/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко