14 квітня 2015 рокусправа № 804/4452/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року
по справі № 804/4452/13-а за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
У березні 2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувсяз позовом до суду, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 6 березня 2013 року №0000311702 та №0000281702
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування і, здійснюючи діяльність у сфері організації перевезення вантажів, транспортно-експедеційні послуги, отримав виручку, що складалася з винагороди за надані послуги та не перевищувала граничний розмір виручки, установлений Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ № 727/98).
При цьому зазначив, що під час перевірки ДПІ помилково віднесла до складу виручки позивача транзитні кошти, одержані ФОП ОСОБА_1
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 30 травня 2013 року в задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Колегія суддів зазначає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має з огляду на таке.
Матеріалами справи встановлено, що фахівця податкового органу проведена документальна невиїзна перевірка з питання сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 17 січня 2013 року №108/17-2/НОМЕР_1.
Згідно висновків зазначеного акту, ФОП ОСОБА_1 допущено порушення: статей 1, 2 Указу №727, статті 13 Декрету №13-92, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 505794,49 грн., у тому числі по періодам: за 2009 рік на суму перевищення 31170,60 грн.; за 2010 рік 309820,63 грн.; за 2011 рік 164803,26 грн.; статей 2, 9, 10, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.7.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, підпункту «б» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі 767408,44 грн., у тому числі по періодам: за IV квартал 2009 року 11900,00 грн., за 2010 рік 558235,44 грн., за 2011 рік 197273,00 грн.; статті 203 Податкового кодексу України в частині ненадання до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-грудень 2011 року; підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України в частині ненадання до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік. На підставі названого акту перевірки, 6 березня 2013 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000281702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 961300,55 грн., у тому числі за основним платежем 767408,44 грн., за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) 193892,11 грн.; №0000311702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 547165,31 грн., у тому числі за основним платежем 505794,49 грн., за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) 41370,82 грн. Вирішуючи спірні правовідносини та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірністі оскаржуваних повідомлень-рішень, оскільки всі грошові кошти, які надходили на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 за договорами про надання транспортно-експедиторських послуг, є виручкою в розумінні положень Указу № 727/98, що свідчить про перевищення її граничного обсягу та порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва, пунктом першим статті 1 якого передбачається надання фізичним особам права перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.
У пункті четвертому статті 1 цього Указу встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до статті 5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Положеннями Указу № 727/98 не передбачено можливості кваліфікації фактично отриманих платником коштів від реалізації товарів (послуг) як його виручки залежно від виду правочину, на підставі якого отримані такі кошти, та від їх подальшого спрямування. А відтак спірні кошти, отримані позивачем за виконання зобов'язань на користь третіх осіб у рамках надання транспортно-експедиційних послуг, є виручкою ФОП ОСОБА_1 у розумінні статті 1 Указу № 727/98. Чинне податкове законодавство, встановлюючи обов'язок особи зареєструватися платником податків на загальних підставах за умови перевищення обсягу оподатковуваних операцій, не містить будь-яких особливостей або застережень залежно від режиму оподаткування, на якому перебуває особа. Невиконання ж такого обов'язку особою у визначений законом строк тягне застосування передбачених законом наслідків.
ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, отримавши в ході реалізації товару на виконання договорів комісії на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений вищезгаданим Указом розмір виручки, а саме 500 000 грн, повинен перейти на загальну систему оподаткування.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтоване донарахування ДПІ позивачу спірної суми податку.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2013 року по справі № 804/4452/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 14 квітня 2015 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров