Справа: № 810/6374/14 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
23 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді: Літвіної Н.М., суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Надія» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області №0002352209/1663 від 18 червня 2014 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22 травня 2014 року податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток позивача за 2013 рік (№ 9090855970), за результатами якої складено акт № 1296/10-16-22-09/35752610 від 22 травня 2014 року.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 135.1 ст. 135 ПК України позивач занизив дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2013 рік на суму 267 320, 00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50 790, 80 грн.
Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 9090855970 від 27 лютого 2014 року і додаток до декларації ІД (інші доходи) № 909085855969. Згідно поданого додатка ІД (інші доходи) в рядку 3 (сума рядків 03.1-03.28) інший дохід становить 267 320, 00 грн. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, що поданий до податкового органу 27 лютого 2014 року за вхідним № 9090857959, в розділі 2 (Звіт про фінансові результати) свідчить про наявність інших операційних доходів в сумі 267, 3 тис. грн.
При камеральній перевірці податкової декларації з податку на прибуток підприємства встановлено в рядку 03 (інші доходи) нульове значення.
А тому, податковий орган прийшов до висновку, що позивачем в порушення порядку заповнення Податкової декларації з прибутку підприємства, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 872 від 30 грудня 2013 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» не відображено в рядку 3 Декларації з податку па прибуток підприємства за 2013 рік інші доходи в сумі 267 320, 00 грн.
На підставі вищезазначеного акта податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002352209/1663 від 18 червня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 63 489, 00 грн., у тому числі: за основним платежем 50 791, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12 698, 00 грн.
Не погоджуючи з зазначеним рішенням суб»єкта владних повноважень позивач 25 червня 2014 року звернувся із скаргою до Головного управління Міндоходів у Київській області.
Проте, рішення №1944/10/10-36-10-01-04/639 від 13 серпня 2014 року про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення № 0002352209/1663 від 18 червня 2014 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Головного управління Міндоходів у Київській області позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою № 18 від 28 серпня 2014 року.
08 вересня 2014 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги та доручено Головному управлінню Міндоходів у Київській області забезпечити проведення податковим органом документальної позапланової перевірки позивач з питань, що стали предметом оскарження.
29 вересня 2014 року податковим органом проведена позапланова виїзна перевірка позивач з питання достовірності відображення в декларації з податку на прибуток доходу, що враховується при визначені об'єкта оподаткування, за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 2650/10-16-22-09/35752610 від 29 вересня 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 135.1, п. п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50 791, 00 грн.
Як вбачається з акту перевірки за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року позивач задекларував дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 0, 00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за даний період встановлено його заниження на суму 267 320, 00 грн.
Так, перевіркою достовірності відображених показників у поданій декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року податковим органом встановлено наступне:
1) перевіркою відображених у рядку 02 Декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))» показників за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року у загальній сумі 0, 00 грн. на підставі даних бухгалтерського обліку по рахунках 361, 685, 70, 701, 702, 703, 30, 311 та ін. договорів, первинних документів, банківських та касових документів, не встановлено заниження задекларованих показників у ряду 2 Декларацій «дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)»;
2) Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 03 ІД Декларації «інші доходи» показників на підставі даних бухгалтерського обліку по рахункам 361, 70, 702, 703, 704, 71, 72, 73, 790, 30, 311 та ін. договорів, первинних документів, банківських касових документів встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 03 ІД Декларацій «інші доходи» на суму 267 320, 00 грн.
В акті перевірки податковим органом було зазначено, що позивачем до декларації з податку на прибуток за 2013 рік подано додаток ІД до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в якому в рядку 03.28 «Інші доходи» та відповідно в рядку 03 «інші доходи (сума рядків 03.1-03.28)», відображено суму інших доходів в розмірі 267 320, 00 грн. Проте, позивачем не перенесено суму інших доходів згідно додатку ІД до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік та в рядку 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік вказано дохід, що враховується при визначені об'єкта оподаткування « 0».
Також, встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на суму 50 791, 00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п. п. 3.1 розділу 3 акта перевірки.
Не погоджуючись із вищезазначеним актом перевірки позивач звернувся із запереченням, проте, проте 13 жовтня 2014 року висновки акта № 2650/10-16-22-09/35752610 - залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
20 жовтня 2014 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги № 5326/6/99-99-10-01/15, яким податкове повідомлення-рішення № 0002352209/1663 від 18 червня 2014 року - залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач засобами електронного зв'язку в електронній формі направив до податкового органу три податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090855878, № 9090855949, № 9090855970), додаток ІД (№ 9090855969), додаток ІВ (№ 9090855950) та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (№ 9090857959), що підтверджується:
- трьома другими квитанціями про доставку та прийняття декларацій з податку на прибуток підприємств;
- другою квитанцією про доставку та прийняття фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва ;
- скріншотом картки платника податків [35752610].
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України - податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно до п. 46.2 ст. 46 ПК України - платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
Положеннями ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Пунктом 48.3 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); 2) звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; 3) звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); 4) повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; 5) код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; 6) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 7) місцезнаходження (місце проживання) платника податків; 8) найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; 9) дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); 10) ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; 11) підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України - податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків .
Згідно до ст. 49 ПК України - податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Як вбачається зі змісту податкових декларацій, усі три податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік мають один і той же тип документа, а саме: «звітна», та відрізняються одна від одної показниками рядків і додатками, а саме: показниками рядків 01, 03 ІД, 04, 05, 05.1, 06, 06.1, 06.4 ІВ, 07, 10, 11, 14, 16 і наявністю додатків ІД та ІВ.
Як встановлено судом першої інстанції, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що позивач подаючи звіт через програму «M.E.Doc» не було створено пакет документів - податкова декларація з податку на прибуток підприємства - додаток ІД - додаток IB, в результаті чого на кожний додаток сформувалась окрема податкова декларація, що відрізнялись одна від одної показниками рядків і додатками.
З картки платника податків [35752610] судом встановлено, що першим двом податковим деклараціям з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090855878, № 9090855949) з типом документа: «звітна» та додатку ІВ (№ 9090855950) було надано статус «до відома».
Також, встановлено, що податковий орган визнав оригіналами третю декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (№ 9090855970) з типом документа: «звітна», додаток ІД (№ 9090855969) та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (№ 9090857959).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, акт № 1296/10-16-22-09/35752610 базується на камеральній перевірці даних, зазначених у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090855970) з типом документа: «звітна».
Повний цикл ведення та обробки документів податкової звітності, які подаються до органів державної податкової служби підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - підприємцями охоплюють Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, що затверджені наказом ДПС України № 516 від 14 червня 2012 року.
Відповідно до п. 4.10. Методичних рекомендацій - якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються.
Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».
Згідно до п. 4.13.8. Методичних рекомендацій - якщо платник податків надіслав АЗ податковий документ з ознакою «Звітний», то кожному наступному документу, надісланому до граничного терміну, проставляється ознака "Звітний новий". Орган ДПС визнає оригіналом електронний документ, отриманий останнім до закінчення граничного терміну подання податкової звітності, встановленого для подачі звітності у паперовому вигляді.
Кожній попередній податковій звітності, що подана до граничного терміну подання звітності і була прийнята ОДПС у базі даних податкової звітності районного рівня, надається статус «До відома».
Відповідно до п. 4.14. Методичних рекомендацій - у разі подання платником податків до органу ДПС податкової декларації (у тому числі надісланої поштою або засобами електронного зв'язку), заповненої з порушеннями пп. 48.3 - 48.4 ст. 48 Кодексу, такий орган ДПС зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення (у разі подання в електронному вигляді платнику надсилається квитанція) про відмову у прийнятті податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (Додаток 6 до Методичних рекомендацій):
4.14.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Кодексу);
4.14.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання (підпункт 49.11.2 пункту 49.11 статті 49 Кодексу).
Пунктом 4.14.3 Методичних рекомендацій передбачено, що Інспектори, що здійснюють приймання податкової звітності, попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм чинного податкового законодавства (за кодами причин, закріпленими за підрозділами приймання та обробки податкової звітності, додаток 6 до Методичних рекомендацій).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090855949, № 9090855970), з типом документа: «звітна», мають недостовірність в обов'язкових реквізитах, а саме: в типі документа замість «звітна нова» вказано «звітна». Дана невідповідність тягне за собою неможливість визнання податковим органом зазначених податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (№ 9090855949, № 9090855970), з типом документа: «звітна», оригіналами податкової звітності, а, отже, і відсутність правових підстав на проведення камеральної перевірки даних, зазначених у даній податкової звітності.
Отже, податковий орган не виконав вимог, встановлених п. 4.14. Методичних рекомендацій, та провів камеральну перевірку даних, зазначених у податковій звітності, що не мала сили оригіналу.
А тому, рішення суду першої інстанції про скасування податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Р» № 0002352209/1663 від 18 червня 2014 року є законним та обгрунтованим.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Хрімлі О.Г.
Коротких А. Ю.