Справа: № 810/6175/14 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
16 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів: - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
за участю скретаря - Костюченка М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5 про стягнення коштів, пов'язаних з утриманням, -
Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_5 в якому просив:
- стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 3125520110566 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати пов'язані з утриманням, у сумі 20 703 грн 70 коп;
- стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати решти судового збору в сумі 1 644 грн 30 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року провадження у справі закрито.
Позивач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу та направити адміністративну справу до суду першої інстнації для відкриття провадження у справі та продовження розгляду по суті.
Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 14 серпня 2012 року №331о/с ОСОБА_5 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ з 14.08.2012 та присвоєно звання «рядовий міліції».
01 вересня 2012 року між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
21.05.2014 наказом Харківського національного університету внутрішніх справ №109о/с ОСОБА_5 відраховано зі складу курсантів та звільнено з органів внутрішніх справ України за власним бажанням.
З метою стягнення коштів, що витрачені на підготовку ОСОБА_5, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що жодна із сторін даного позову не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не здійснює владних, управлінських функцій, тому позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є невірною з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини першої, статті 20 Закону України «Про міліцію»», працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року №62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ», початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.
Згідно частини другої, статті 4 Кодексу адміністративного судочинства, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої, статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про юрисдикцію адміністративних судів» від 20 травня 2013 року спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми процесуального права при прийнятті рішення, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2013 року в справі №К/800/14832/13 за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка до особи, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року - скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
Л.О. Костюк
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.