16 квітня 2015 року м. Київ К/800/17148/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження №976-р від 16.10.2014р.,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р., зупинено провадження у справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, питання щодо чого порушено відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2014р. у справі № 826/18150/14 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.10.2014р. № 976-р.
Судом першої інстанції задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до вирішення Верховним Судом України питання щодо звернення до Конституційного Суду України та прийняття відповідного рішення Конституційним Судом України.
Суди обґрунтовано посилалися на положення п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України з врахуванням прийнятої ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014р. про звернення на підставі ч. 5 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України, а саме п. 7 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 1. п. 2 розд. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" положенням ст. 8. ст. 21, ч.ч. 2, 3 ст. 22, ч.ч. 2, 3 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 43, ст. 58, ч. 2 ст. 61, ст. 62, ч. 1 ст. 64 Конституції України в їх системному взаємозв'язку.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця" передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
У касаційній скарзі Кабінет Міністрів України посилається на незаконність та необґрунтованість прийнятих судами рішень, просить судові рішення скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Представник відповідача зазначає, що ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено право суду на зупинення провадження у справі за наявності вказаного звернення до Верховного Суду України.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить переконливих доводів, які б давали підстави вважати, що суди неправильно застосували норми процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження від 16.10.2014р. № 976-р.
Матеріали касаційної скарги повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
Суддя В.М. Кочан