19.03.2015р. м. Київ К/800/55172/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, -
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахуванню до його трудового стажу роботу на місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року у ВАТ «Артіль старателів «Рассвет» та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга»;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України в місті Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області про припинення виплати ОСОБА_4 пенсії від 11.05.2010 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального стажу роботи позивача період роботи на місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за періоди з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року у ВАТ «Артіль старателів «Рассвет» та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга», які не були зараховані.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що факт роботи позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року відповідно у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга» та ВАТ «Артіль старателів «Рассвет», підтверджується належними та допустимими доказами, а також показами свідків, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування розпорядження начальника УПФ України в місті Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області 11.05.2010 року скасовано та залишено дану позовну вимогу без розгляду; в іншій частині постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2013 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що вимога про скасування розпорядження начальника УПФ України в місті Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області 11.05.2010 року заявлена з пропуском строку звернення до адміністративного суду. В іншій частині суд апеляційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій.
У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що позивачем не підтверджено наявність пільгового стажу за роботу на місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за період з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року у ВАТ «Артіль старателів «Рассвет» та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга», а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
24.11.2009 ОСОБА_4 призначено пенсію за віком згідно ст. 1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
При призначені пенсії в стаж роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі було зараховано наступні періоди: з 28 листопада 1979 року по 27 грудня 1982 року ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга»; з 01 березня 1983 року по 01 березня 1986 року ВАТ «Артіль старателів «Рассвет»; з 05 березня 1986 року по 17 лютого 1994 року ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга»; з 21 лютого 1994 року по 20 березня 1999 року ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга»; з 20 березня 2008 року по 31 жовтня 2008 року ТОВ «Артіль старателів «Іркутська»; з 01 березня 2009 року по 28 жовтня 2009 року ТзОВ «Артіль старателів «Іркутська».
Відповідно до розпорядження начальника Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської області від 11 травня 2010 року позивачу припинено виплату пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, внаслідок не підтвердження факту роботи з 01 березня 1983 року по 01 березня 1986 року та з 05 березня 1986 року по 17 лютого 1994 року відповідно у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга» та ВАТ «Артіль старателів «Рассвет».
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Згідно п.п. 2, 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Відповідно до пп. «б» п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, зі змінами внесеними Постановою КМУ від 05.07.2006 року № 920 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» - для підтвердження спеціального стажу приймається від підприємств уточнююча довідка про пільговий факт роботи на підставі первинних документів за час виконання роботи, в якій має бути відображено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер вказаної роботи. Зазначені довідки видаються з посиланням на первинні документи за час виконання роботи, що дає право на пільгову пенсію. Таку довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовано або припинили своє існування з інших причин, довідки видає правонаступник. У випадку, коли підприємство, установа чи організація, де працювала особа, знаходиться в стадії ліквідації, довідки видає ліквідатор.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року, передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991 року. Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів було встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Період роботи позивачаа на місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі за з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року у ВАТ «Артіль старателів «Рассвет» та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга» підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями: дублікату трудової книжки ОСОБА_4, НОМЕР_1; довідки ВАТ «Артіль старателів «Рассвет» № 6/3 від 15.02.2006 року; довідки архівного відділу адміністрації міста Бодайбо та району Іркутської області від 20.11.2008 року № 1477; архівної довідки Муніципального закладу «Архів адміністрації м. Бодайбо та району» від 24.12.2010 року № 126; особових карток форми Т-2; листом № 568 Муніципальної казенної установи «Архів адміністрації м. Бодайбо і району» від 09.07.2014 року;
Крім того, вищезазначене також показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні суду першої інстанції пояснили, що вони разом з позивачем працювали у золотодобувних артілях в Російській Федерації, які прирівняні до умов роботи в районах Крайньої Півночі, у ВАТ «Артіль старателів «Рассвет», зокрема ОСОБА_5 у період з 01 березня 1994 року по 25 лютого 1995 року, а ОСОБА_6 у період з 06 вересня 1983 року по 15 січня 1984 року, що підтверджується виписками з їх трудових книжок.
Враховуючи вищеивкладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попердніх інстанцій, що факт роботи позивача в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 01.03.1983 року по 01.03.1986 року та з 05.03.1986 року по 17.02.1994 року відповідно у ТОВ «Золотодобувна артіль старателів «Тайга» та ВАТ «Артіль старателів «Рассвет», підтверджується належними та допустимими доказами, а також показами свідків, а тому позовні вимоги в частині визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії підлягають задоволенню.
Також, з огляду на вимоги ст. 99 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про залишення без розгляду позовних вимог про скасування розпорядження начальника УПФ України в місті Коломия та Коломийському районі Івано-Франківської області 11.05.2010 року.
Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.
За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваного судового рішення вбачається, що при його ухвалені, суди апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі № 346/359/43-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: І.Я. Олендер
О.В. Карась
А.О. Рибченко