"19" березня 2015 р. м. Київ К/800/53101/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження та рішення, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року, -
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому зменшеного розміру пенсії на підставі розпорядження №108269 від 25.07.2013 року та скасувати дане розпорядження;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області № 33 від 05.09.2013 року про щомісячне утримання 20 відсотків із його пенсії до повного погашення переплати в сумі 30895,92 грн.;
- зобов'язати відповідача виплатити йому суму утриманих коштів із його пенсії на підставі рішення комісії №33 від 05.09.2013 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 з 01.08.2013 року із врахуванням заробітної плати за період роботи по сумісництву у Верховинському хлібозаводі Верховинського районного споживчого товариства протягом 1984-1988 років.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що довідка про роботу та заробітну плату ОСОБА_4 № 10 від 15.03.2007 року, видана КТП «Говерла» та за умови доведення відповідачем факту внесення до неї недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій ОСОБА_4 повинно б відшкодовувати підприємство, яке видало довідку, а тому дії відповідача є протиправними.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою:
- адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено частково;
- визнано протиправним та скасовано рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області за № 33 від 05.09.2013 року про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії ОСОБА_4 до повного погашення переплати в сумі 30895,92 грн.;
- зобов'язано відповідача виплатити позивачу суму утриманих коштів із його пенсії на підставі рішення комісії № 33 від 05.09.2013 року;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав протиправним та скасував рішення комісії УПФУ у Верховинському районі № 33 від 05.09.2013 року про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії позивача до повного погашення переплати в сумі 30895,92 грн. Позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому зменшеного розміру пенсії на підставі розпорядження № 108269 від 25.07.2013 року, скасування даного розпорядження, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.08.2013 року, з урахуванням заробітної плати за період роботи за сумісництвом у Верховинському хлібозаводі Верховинського РСТ протягом 1984 - 1988 років, не знайшли свого підтвердження належними доказами, а тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити.
У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішення суду апеляційної інстанції, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково.
В доводах касаційної скарги, позивач зазначає, що він дійсно працював на підприємстві по сумісництву, довідка про роботу і заробітну плату відповідає встановленій формі і видана у встановленому порядку правонаступником підприємства. Відомості зазначені в акті зустрічної перевірки №88 від 17.07.2013 року не відповідають дійсності, будь-яких зловживань з його боку не доведено.
У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що проведеною спеціалістами управління зустрічною перевіркою документів про заробітну плату, яка дає право на пенсію, по Верховинському РСТ щодо позивача було встановлено, що довідка про заробітну плату, на підставі якої було здійснено перерахунок пенсії, не відповідає дійсності. Це потягло за собою переплату пенсії позивачу, тому вказані кошти підлягають стягненню з позивача відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в УПФ України у Верховинському районі Івано-Франківської області як пенсіонер по інвалідності.
У 2007 році позивач звернувся до УПФ України у Верховинському районі Івано-Франківської області із заявою про перерахунок пенсії, надавши при цьому довідку за № 10 від 15.03.2007 року про заробітну плату за період роботи за сумісництвом з січня 1984 року по грудень 1988 року на Верховинському хлібозаводі Верховинського РСТ, правонаступником якого є КТП «Говерла».
За результатами проведеної спеціалістами УПФ України у Верховинському районі Івано-Франківської області зустрічної перевірки достовірності виданих КТП «Говерла» довідок про стаж та заробітну плату для перерахунку пенсії ОСОБА_4 зроблено висновок, що його прізвище відсутнє у книзі по нарахуванню заробітної плати за 1984 рік, а книги за 1985 - 1986 роки велись з порушенням вимог законодавства в сфері бухгалтерського обліку, про що складено акт за № 88 від 17.07.2013 року.
З цих підстав УПФ України у Верховинському районі Івано-Франківської області прийняло розпорядження № 108269 від 25.07.2013 року, яким зменшило позивачу з серпня 2013 року розмір пенсії по інвалідності до 1050,28 грн.; крім того, за період з березня 2007 року по липень 2013 року нараховано переплату пенсії в сумі 30895,92 грн. У зв'язку з цим 05.09.2013 року комісія УПФ України у Верховинському районі Івано-Франківської області прийняло рішення за № 33 про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії позивача до повного погашення переплати.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд касаційної інстанції вважає, що при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій не дотримано вимог процесуального права від яких прямо залежало правильне по суті вирішення справи.
Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми прийнято Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Як вбачається із матеріалів адміністративного позову, позивач зазначає, що він працював за сумісництвом у Верховинському хлібозаводі Верховинського РСТ протягом 1984 - 1988 років. В той же час, судами попередніх інстанцій не досліджено трудову книжку позивача, копії такої відсутні в матеріалах справи, як наслідок, не встановлено місце основної роботи позивача, дату звільнення з такої, посади на яких працював позивач. Тобто, належним чином не досліджено питання працевлаштування позивача у 1984 - 1988 роках. Не встановлено чи укладався трудовий договір між позивачем та Верховинським хлібозаводом Верховинського РСТ, чи є відповідні записи у трудовій книжці позивача. Матеріали справи не містять копій наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи, первинних документів на підставі яких видано довідку № 10 від 15.03.2007 року про заробітну плату позивача за період роботи за сумісництвом з січня 1984 року по грудень 1988 року на Верховинському хлібозаводі Верховинського РСТ, правонаступником якого є КТП «Говерла».
Судами попередніх інстанцій не встановлено наявність чи відсутність умислу подання позивачем недостовірних данних органам ПФ України.
Крім того, наявність трудового стажу за відсутності записів у трудовій книжці, можливо встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (п. 17 Порядку).
Відповідно до вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта). Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частина п'ята).
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.
Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі № 340/906/13-а - скасувати, а справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
О.В. Карась
А.О. Рибченко