16.04.2015р. м. Київ К/800/55169/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
Пасічник С.С.,
Кочана В.М.,
Олексієнка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Лозівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, третя особа - начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового утримання,
В квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Лозівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (залученого до участі у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р.) за участю третьої особи - начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (залученої до участі у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р.) про скасування наказів начальника ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2011р. №1274 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності - звільнення з органів внутрішніх справ та від 27.09.2011р. №210о/с в частині його звільнення з органів внутрішніх справ; поновлення на посаді оперуповноваженого СБНОН Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області та виплату грошового утримання за весь період вимушеного прогулу з 27.09.2011р. та на момент постановлення рішення судом, з розрахунку 62,46грн. за кожен день вимушеного прогулу, з 01.10.2011р. по 20.08.2014р. в сумі 65832,84грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р. позов задоволено частково: скасовано наказ начальника ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2011р. №1274 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_4; скасовано наказ начальника ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2011р. №210о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ; зобов'язано ГУМВС України в Харківській області поновити на посаді оперуповноваженого СБНОН Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4; зобов'язано Лозівський міський відділ Головного управління МВС України в Харківській області виконати вимоги п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ УРСР від 29.07.1991р. №114, а саме: виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один рік; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014р. постанову суду першої інстанції в частині зобов'язання Лозівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області виконати вимоги п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ щодо виплати ОСОБА_4 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один рік скасовано; в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2014р. залишено без змін.
В поданій касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, посилаючись на незаконність прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, порушило питання про їх скасування.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема, згідно з наказом №281о/с від 12.09.2008р. - на посаді дільничного інспектора СДІМ Лозівського МВ, а відповідно до наказу №69о/с від 12.05.2010р. - на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області; крім того, 06.02.2009р. прийняв присягу працівника внутрішніх справ України.
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області, затвердженого т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області полковником міліції Ковригіним В.С. 12.01.2011р., встановлено, що 09.01.2011р. до чергової частини ГУМВС України з Лозівського МВ надійшло повідомлення про те, що цього ж дня о 15 год. 10 хв. зі службового кабінету №41, розташованого на 4 поверсі міськвідділу, шляхом розбиття скла вистрибнув у вікно гр.ОСОБА_6, якого доставлено до Лозівської ЦРЛ. Така надзвичайна подія сталася внаслідок ігнорування ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які під час проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на запобігання та розкриття скоєних злочинів, залишили без супроводу та нагляду запрошеного до міськвідділу гр.ОСОБА_6, вимог п.2.1.4 Інструкції з організації охорони і перепускного режиму в адміністративних будинках органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області, затвердженої наказом ГУМВС України в Харківській області від 17.08.2007р. №560, яким передбачено, що пересування відвідувачів райвідділу здійснюється тільки у супроводі працівників відповідного структурного підрозділу.
12.01.2011р. за наслідками службового розслідування т.в.о. начальника ГУМВС України в Харківській області Ковригіним В.С. видано наказ №16 "Про покарання працівників Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області", яким за порушення службової дисципліни, що виразилось у грубому порушенні вимог п.2.1.4 Інструкції з організації охорони і перепускного режиму в адміністративних будинках органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області, затвердженої наказом ГУМВС України в Харківській області від 17.08.2007р. №560, оперуповноваженого СБНОН Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
В подальшому, посадовими особами ГУМВС України в Харківській області було проведено ще одне службове розслідування у зв'язку з порушенням прокуратурою Харківської області кримінальної справи №18110004 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, за фактом перевищення влади або службових повноважень працівниками Лозівського МВ Головного управління, що потягло за собою тяжкі наслідки, висновок за яким затверджений 31.01.2011р. начальником ГУМВС України в Харківській області генерал-майором міліції Мартиновим М.Д.
При цьому, в ході службового розслідування повторно підтверджений факт порушення ОСОБА_4 вимог п.2.1.4 Інструкції з організації охорони і перепускного режиму в адміністративних будинках органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області, затвердженої наказом ГУМВС України в Харківській області від 17.08.2007р. №560, а також вирішено питання про можливість його подальшого перебування в органах внутрішніх справ вирішити після прийняття остаточного процесуального рішення за кримінальною справою №18110004.
У висновку ж службового розслідування за фактом затримання працівників СБНОН Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, затвердженому 27.09.2011р. начальником ГУМВС Мартиновим М.Д., вказано, що 27.09.2011р. до ГУМВС України в Харківській області із прокуратури Харківської області надійшло повідомлення про затримання ОСОБА_4 в порядку ст.115 КПК України за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, за кримінальною справою №18110004 й зазначено, що 15.01.2011р. гр.ОСОБА_6 від травм, отриманих в результаті падіння з висоти, помер у Лозівській центральній районній лікарні, а також вирішено за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. (далі - Дисциплінарний статут), притягнути ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
Водночас, у висновку службового розслідування вказано й про те, що позивач за порушення вимог п.2.1.4 Інструкції з організації охорони і перепускного режиму в адміністративних будинках органів і підрозділів ГУМВС України в Харківській області, затвердженої наказом ГУМВС України в Харківській області від 17.08.2007р. №560, що призвело до надзвичайної події, наказом ГУМВС України в Харківській області №16 від 12.01.2011р. вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Цього ж дня, тобто 27.09.2011р., наказом начальника ГУМВС України в Харківській області №1274 за порушення службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог ст.7 Дисциплінарного статуту, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України, а наказом начальника ГУМВС №210о/с від 27.09.2011р. - звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).
Як встановили суди, незважаючи на наявність інформації прокуратури Харківської області про перебування ОСОБА_4 в ізоляторі тимчасового утримання, ГУМВС України в Харківській області 28.09.2011р. направило витяг з наказу №210о/с від 27.09.2011р. разом з повідомленням (вих.№7/4360) про можливість отримати документи з питання звільнення рекомендованим листом за місцем проживання вказаної особи.
З 08.10.2011р. позивач знаходиться у Харківському слідчому ізоляторі.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про міліцію" міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Згідно з ч.1 ст.18 вищенаведеного Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту «є» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114 (далі - Положення №114), особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Приписами статті 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом; особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування; порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України; перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення; небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення; про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ; при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо; звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно ж до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
При цьому, ст.14 Дисциплінарного статуту також містить застереження щодо можливості накладення на особу за кожне скоєне нею порушення службової дисципліни лише одного дисциплінарного стягнення.
Отже, можливість застосування до винної особи лише одного покарання за вчинення нею правопорушення чітко передбачена чинним законодавством та є одним з принципів юридичної відповідальності, який має на меті не допустити подвійної відповідальності особи за одне окреме правопорушення.
Проте, як встановили суди та вже вказувалось в цій ухвалі, всупереч наведеному, видаючи наказ №1274 від 27.09.2011р. про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, ГУ МВС України в Харківській області фактично повторно притягло позивача до дисциплінарної відповідальності за проступок, за який на нього наказом №16 від 12.01.2011р. вже було накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність.
Водночас, як встановили суди, ГУ МВС України в Харківській області не надано доказів в підтвердження ані факту обізнаності позивача щодо проведення відносно нього службового розслідування та надання ним відповідних письмових пояснень, ані факту його ознайомлення з висновком такого розслідування.
Крім того, факт скоєння службовою особою органів внутрішніх справ кримінально караного діяння підлягає встановленню за наслідками кримінального провадження і доведення вини особи, а в разі засудження за такий злочин працівник міліції підлягає звільненню з органів внутрішніх справ саме за цією підставою, яка визначена п.67 Положення №114; наявність же або відсутність провадження у кримінальній справі стосовно позивача не є визначальними при встановленні в його діях ознак, за які можливе його звільнення відповідно до п.64 «є» Положення №114.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування наказів начальника ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2011р. №1274 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності - звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_4 та від 27.09.2011р. №210о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ й зобов'язання ГУМВС України в Харківській області поновити його на посаді оперуповноваженого СБНОН Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області, а отже й для задоволення позовних вимог в цій частині.
Доводи ж касаційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, які зводяться до неврахування судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи пропуску позивачем встановленого ч.3 ст.99 КАС України місячного строку звернення до суду з позовом, що, з врахуванням приписів ст.100 КАС України, є підставою для залишення такого позову без розгляду, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки, як правильно вказали суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи застосування до позивача запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також його необізнаність про видання наказу про звільнення, він з об'єктивних причин не мав реальної можливості ознайомитись з обставинами, які слугували підставами звільнення з ОВС, та своєчасно звернутись до суду з позовом.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року в частині, не скасованій постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Кочан В.М.
Олексієнко М.М.