Справа: № 826/16443/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
15 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
при секретарі: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Публічне акціонерне товариство Київське автотранспортне підприємство 13061 звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504 (з урахуванням уточненої позовної заяви).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, у зв'язку з чим складено акт від 11.09.2014 року №1154/26-50-15-04-11, за результатами якої встановлено неправомірне зменшення АТ КАТП-13061 податкового зобов'язання за 9 місяців 2012 року на загальну суму 4 117,00 грн.
В зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504, яким АТ КАТП-13061 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 4 117,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 029,00 грн.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Приписами п.102.1 ст.102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Вказана камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року була проведена 11.09.2014 року, про що вказано в акті перевірки, тобто у межах строку, встановленого приписами п.102.1 ст.102 ПК України, відтак, твердження апелянта стосовно проведення перевірки з порушеннями строків, встановлених ПК України є необґрунтованими, та не відповідають обставинам справи. Крім того, доводи в апеляційній скарзі щодо порушення порядку проведення перевірки жодним чином не доводять правомірності вимог апелянта, та безпосередньо не стосуються предмету спору.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що проведеною перевіркою виявлено неправомірне зменшення АТ КАТП-13061 податкового зобов'язання за 9 місяців 2012 року на загальну суму 4 117,00 грн., а саме: виявлено відхилення у податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року №9070510725 від 09.11.2012 року даних, задекларованих у рядку «Зменшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду(ів), що уточнюється(ються) (від'ємне значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + від'ємне значення (рядок 22 - рядок 22 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 26 з додатка(ів) ВП до Податкової декларації)».
У відповідності до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України.
Як видно з копії податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2012 року, АТ КАТП-13061 у рядку 26 вказано суму 4 117,00 грн.
Натомість, рядок 26 податкової декларації з податку на прибуток підприємств міститься у розділі «Самостійне виправлення помилок-3» з позначкою, у відповідності до затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, що цей розділ заповнюється у разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників Податкової декларації відповідно до ст.50 розділу II ПК України.
Проте, вищезазначена податкова декларація з податку на прибуток підприємств, у відповідності до змісту останньої, подана АТ КАТП-13061 в якості звітної, а не уточненої.
Суд першої інстанції вірно вказує, що позивачем ані у позовній заяві, ані під час судового розгляду справи не заперечувалося самого факту порушення, зазначеного в акті перевірки, не наведено мотивованих спростувань висновку податкового органу і при апеляційному розгляді справи.
Відтак, відповідає обставинам справи та вимогам закону, з урахуванням заявленого предмету та підстав позову, висновок суду про правомірність збільшення АТ КАТП-13061 суми грошового зобов'язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0030941504
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України надав до суду належні докази та обґрунтував правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 13.01.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Київське автотранспортне підприємство 13061 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Мєзєнцев Є.І.
Чаку Є.В.