16 квітня 2015 рокусправа № 200/15097/14-а (2а/200/463/14)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Губар Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року у справі № 200/15097/14-а (2а/200/463/14) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач), в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком незаконними, просив зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком з урахуванням стажу за Списком № 2.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.12.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та прийняти нову, якою направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що йому як позивачу не було відомо про прийняте УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська рішення про відмову у призначенні йому пенсії за віком. Про рішення, яке стало підставою оскарження дій відповідача ОСОБА_1 дізнався у грудні 2013 року. Апелянт вказував, що отримавши лист від УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому йдеться про відмову у призначенні пенсії, він вважав його не офіційним документом направленим позивачем та очікував належним чином завіреного рішення УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про відмову у призначенні пенсії за віком, не отримавши належного рішення, позивач був вимушений звернутись до суду.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що позивач знав про порушення свого права з 23.01.2013 року, натомість до суду звернувся 28.08.2014 року. Суд першої інстанції вказував, що пояснення позивача відносно причин пропуску строку звернення до суду не можна приймати як дійсні, сам позивач погоджується, що дізнався про порушене його право на отримання пенсії 23.01.2013 року.
Матеріалами справи встановлено, що 18.01.2013 року комісією по призначенню та перерахункам пенсії УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за Списком № 2. Рішення про відмову у призначенні пенсії оформлено протоколом № 3 від 18.01.2013 року.
Встановлено, що з протоколом № 3 від 18.01.2013 року ОСОБА_1 не ознайомлений, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про відмову у призначенні йому пенсії за віком.
В матеріалах справи наявний лист від 23.01.2013 року, в якому УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повідомляло ОСОБА_1 про відмову у призначенні йому пенсії за віком, однак даних коли саме позивачем отримано вищевказаний лист немає.
Згідно з ч.1, 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не підтверджується і судом першої інстанції не досліджено питання коли саме ОСОБА_1 дізнався або міг дізнатись про відмову у призначені йому пенсії за віком. УПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не надано належних доказів, які б дали підстави встановити дату коли позивачем отримано лист від 23.01.2013 року.
Суд першої інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду, зазначив, що позивач заявляв у судовому засіданні клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак не надав цьому клопотанню оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду - скасувати, поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2014 року у справі № 200/15097/14-а (2а/200/463/14) - скасувати.
Поновити строк звернення до суду за захистом прав та законних інтересів ОСОБА_1 з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Справу № 200/15097/14-а (2а/200/463/14) направити до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для продовження розгляду.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук