09 квітня 2015 рокусправа № П/811/1777/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Інгуша»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі № П/811/1777/14 за позовом Криворізькоїцентральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства фірми «Інгуша»,про стягнення податкового боргу, -
встановив:
У квітні 2014 року Криворізькацентральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області(далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства фірми «Інгуша», (далі - Відповідач), в якому просили надати дозвіл на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства фірми«Інгуша» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у розмірі 65672грн.42коп., у тому числі : 63054.41 грн. - податкові зобов'язання, 2618.01 грн. - пеня, який виник 30.10.2011 року( а.с.2,3)
ПостановоюКіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 рокуадміністративний позовКриворізькоїцентральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства фірми «Інгуша»,про стягнення податкового боргу- задоволено.(а.с.88-89)
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що п.95.1.ст 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів,які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. ( а.с.88,89)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,Приватне підприємство фірма «Інгуша» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 рокута прийняти нове рішення про відмовув задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач сплачував оренду плату відповідно до умов договору оренди від 16.06.2009 року за узгодженим сторонами розмірі - 2513,33 грн. Орендодавець в односторонньому порядку збільшив розмір орендної плати до 4089,63грн. , що протирічить правовим нормам. Більш того, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2013 по справі № 811/3780/13-а уже стягнута сума боргу у розмірі 53085.57 грн., а постанова не містить обґрунтувань, чому сума боргу за цей період збільшилась. (а.с.103-107)
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягаєзадоволенню частково, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Задовольняючи позовні вимоги Криворізької центральної ОДПІ, суд першої інстанції виходив з того, що за Відповідачем рахується заборгованість зі сплати податкового боргу перед бюджетом в сумі 65672,42 грн., який складається з орендної плати за землю - основний платіж за звітний період 2011 року, 2012 рік та 2013 рік, який платником самостійно узгоджено у поданих ним деклараціях за 2011-2013 роки (а.с.16-24); фінансових санкцій, застосованих податковим органом за порушення податкового законодавства, згідно податкових повідомлень-рішень від 11.12.2012 року №0009311503 та №0009301503 (а.с.25-26) та нарахованої пені в розмірі 2618,01 грн.
Зогляду на наявністьузгодженого податкового боргу, податковий орган, на підставі п.95.1, п.95.3 ПК України, має право на отриманнядозволу на погашенняусієївказаної сумиподаткового боргу за рахунок майна платникаподатків, щоперебуває у податковійзаставі.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції , оскільки він постановлений без врахування наступного.
Як зазначив податковий орган у позовній заяві по даній справі постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2013 по справі № 811/3780/13-а з Відповідача уже стягнута сума боргу у розмірі 53085.57 грн. ( а.с.3)
Із витребуваної судом апеляційної інстанції копії позовної заяві слідує, що податковий боргпо уже розглянутій справі у сумі 53085.57 грн. складається із задекларованих, але не сплачених податкових зобов'язаннях, визначених, зокрема,:
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 01.2012 № 614;
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 02.2013 № 1300002360;
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 29.03.2013 № 1300003877;
податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2012 № 0009301503, № 0009311503 , прийнятих на підставі акту перевірки № 4033/352/1503/13769653 від 22.11.2012.
Виходячи зі змісту адміністративного позову по даній справі податковий боргпо у сумі 65672.42 грн.складається із задекларованих, але не сплачених податкових зобов'язаннях, визначених тими ж самими деклараціями та податковим повідомленням-рішенням, зокрема,:
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 01.2012 № 614;
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 02.2013 № 1300002360;
декларацією з плати за землю (земельного податку) від 29. 03.2013 № 1300003877;
податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2012 № 0009301503, прийнятих на підставі акту перевірки № 4033/352/1503/13769653 від 22.11.2012.( а.с. 2,2- зворот)
Таким чином, із наданих до суду апеляційної інстанції копій позовних заяв по справах № 811/3780/13-а( уже розглянутій, що набрала законної сили) та № П/811/1777/14(що розглядається зараз)та розрахунків податкового боргу по цих справах слідує, що по даній справі ставиться питання про надання дозволу на погашення податкового боргуза рахунок майна підприємства, що знаходиться у податковій заставі за ті ж самі періоди, за які уже судовим рішенням, що набрало законної сили, стягнуто з підприємства податковий борг , а саме -за декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 01.2012 № 614; декларацією з плати за землю (земельного податку) від 20. 02.2013 № 1300002360; декларацією з плати за землю (земельного податку) від 29. 03.2013 № 1300003877; податковими повідомленнями-рішеннями від 11.12.2012 № 0009301503, прийнятих на підставі акту перевірки № 4033/352/1503/13769653 від 22.11.2012. ( дивись резолютивну частину рішення на а.с.35 зворот).
Ні до суду першої інстанції, ні на запит суду апеляційної інстанції , податковим органом не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог та підтверджували факт збільшення суми узгодженого та непогашеного податкового боргу , який, згідно зі змістом даного позову, виник 30.10.2011 року ( 65672.42 грн.) порівняно із непогашеним податковим боргом, який виник 30.11.2012 року( 53085.57 грн. згідно зі змістом позовної заяви, по якій податковий борг уже стягнуто судовим рішенням).
Посилання у позовній заяві ( а.с.2) та наданих розрахунках суми податкового боргу ( а.с.12) на декларацію з плати за землю ( земельного податку) від 26.01.2011не можна вважати належним доказом підтвердження суми податкового боргу саме у розмірі 65672.42 грн. порівняно з 53085.57 грн., оскільки, виходячи із задекларованої суми сплати земельного податку у розмірі 4089.63грн. за наявності переплати на 30.10.2011 року, заявлена до суду сума податкового боргу у розмірі 65672.42 грн. не підтверджується.
Інших доказів на підтвердження заявленої суми боргу, податковим органом не надано, що виключає можливість суду апеляційної інстанції дійти висновку про доведеність розміру узгоджених сум податкового боргу, заявлених до суду по даній справі, або ж перевірити їх розрахунок на підставі тих доказів що надані податковим органом на вимогу суду апеляційної інстанції.
При цьому посилання заявника апеляційної скарги на те, що звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Приватного підприємства фірми«Інгуша» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, обумовлено саме тим, що уже стягнений на їх користь податковий борг ( за один і той же податковий період) за рішенням суду не можливо погасити з рахунківу банках, обслуговуючих даного платника податків, є підставою для вирішення питання щодо зміни порядку та способу виконання судового рішення щодо стягнутих сум податкового боргу ( дивись резолютивну частину рішення, що набрало законної сили на а.с.35 зворот, де саме стягнуто податковий борг без визначення, яким шляхом і за рахунок чого), а не шляхом звернення до суду з позовом про надання дозволуна погашення сум податкового боргу саме за рахунок майна платника податків.
Оскільки податковий орган не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, та ухилився від виконання приписів частини 1 статті 71 КАС України щодо надання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на передчасне звернення до суду.
Оскільки судом першої інстанції вказані обставини не були враховані, що призвело до неправильного вирішення спору, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові з огляду на передчасне звернення до суду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
постановив :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми «Інгуша» - задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі № П/811/1777/14 - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Криворізькоїцентральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко