"07" квітня 2015 р. справа № 332/6273/14-а (2-а/332/10/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А. суддів: Баранник Н.П. Головко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс» в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо виключення ОСОБА_1 з періоду роботи за Списком №2 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» період з 20.07.2000 по 09.04.2001.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя включити у страховий стаж ОСОБА_1 період роботи з 20.07.2000 по 09.04.2001 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя призначити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 за період роботи в Публічному акціонерному товаристві «Запоріжкокс» з 20.07.2000 по 09.04.2001 з дня набуття права на призначення пенсії за віком, тобто з 10.10.2014 та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії.
Скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя від 25.11.2014 №197.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2015 року позов задоволено.
Суд постановив визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо виключення ОСОБА_1 з періоду роботи за Списком №2 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» період з 20.07.2000 по 09.04.2001.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя включити у страховий стаж ОСОБА_1 період роботи з 20.07.2000 по 09.04.2001 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 за період роботи в Публічному акціонерному товаристві «Запоріжкокс» з 20.07.2000 по 09.04.2001 з дня набуття права на призначення пенсії за віком, тобто з 10.10.2014 та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову змінити виклавши п. 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя від 25.11.2014 №197 та призначити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 за період роботи в Публічному акціонерному товаристві «Запоріжкокс» з 20.07.2000 по 09.04.2001 з дня набуття права на призначення пенсії за віком, тобто з 01.10.2014 та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії».
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в уточнюючій довідці від 15.10.2014 №31/09-ОКиРП ПАТ «Запоріжкокс» посилається на наказ про результати атестації робочих місць №243 від 19.07.1995, відповідно до норм законодавства наступна атестація повинна бути 19.07.2000, але у вказаній довідці зазначено, що наступна атестація була проведена 10.04.2001.
В силу пункту 1 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя для призначення пенсії за Списком №2. Рішенням комісії Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя №197 від 25.11.2014 їй відмолено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за відсутності необхідного пільгового стажу за Списком №2 (8 років).
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відмовляючи у призначенні пенсії позивачу відповідач посилався на те, що згідно результатів атестації робочих місць - наказ №243 від 19.07.1995 період роботи в вуглепідготовчому цеху можливо зарахувати лише по 19.07.2000, тобто впродовж 5 років дії наказу. Наступна атестація робочих місць проведена згідно наказу №68 від 10.04.2001, отже період роботи 20.07.2000 по 09.04.2001 не може бути зарахований до пільгового стажу, так як не підтверджений жодними наказами про атестацію робочих місць по вуглепідготовчому цеху.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992, № 442 атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000, № 205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог вищезазначеного Порядку.
При цьому має бути затверджений наказом по підприємству за узгодженням з місцевою державною експертизою умов праці, головним державним санітарним лікарем, відповідно, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, та з виборним органом профспілкової організації і уповноваженим трудового колективу підприємства з питань охорони праці план-графік проведення атестації цих робочих місць у повному обсязі при поліпшенні фінансово-економічного стану підприємства, але не пізніше як через рік, за рахунок фонду охорони праці або інших коштів підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Запоріжкокс» зверталося до Головного державного експерта по умовам праці в Запорізькій області та начальника Обласного управління соціального захисту населення з прохання продовжити строк дії результатів атестації робочих місць проведеної відповідно до наказу №243 від 19.07.1995 до нової атестації.
Як вбачається з листа Державної експертизи умов праці Запорізької обласної державної адміністрації від 29.09.2000 №516, спеціалісти державної експертизи умов праці розглянули документи ІІ етапу проведення атестації з виїздом на підприємство. Оскільки виробничі площі залишилися ті ж самі, обладнання та технічний процес не змінилися та повторна атестація виконана на 80%, Державна експертиза умов праці вважає можливим визнати атестацію робочих місць дійсною до 01.01.2001.
Також, Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації листом від 19.02.2007 №06/1-17 повідомило ВАТ «Запоріжкокс», що вважає за можливе, на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 №205 «Про затвердження Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації (наказ від 19.07.1995 №243) до 10.04.2001, тобто до дати завершення чергової атестації за умовами праці робочих місць основних цехів підприємства (наказ від 10.04.2011 №68) для надання працівникам пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмова Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя у зарахуванні позивачу до пільгового стажу періоду роботи на ПАТ «Запоріжкокс» з 20.07.2000 по 09.04.2001 на посаді вуглепідготовчому цеху, є незаконною.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії 20 листопада 2014 року, тобто в межах трьохмісячного строку, то пенсія їй повинна бути призначена з 11 жовтня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя від 25.11.2014 №197 та призначити пенсію ОСОБА_1, тоді як суд першої інстанції зобов'язав відповідача провести перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо виключення ОСОБА_1 з періоду роботи за Списком №2 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» період з 20.07.2000 по 09.04.2001.
Скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя від 25.11.2014 №197.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя включити у страховий стаж ОСОБА_1 період роботи з 20.07.2000 по 09.04.2001 на посаді транспортувальника в вуглепідготовчому цеху Публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя призначити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням пільгового стажу за Списком №2 за період роботи в Публічному акціонерному товаристві «Запоріжкокс» з 20.07.2000 по 09.04.2001 з дня набуття права на призначення пенсії за віком, тобто з 11 жовтня 2014 року та виплатити ОСОБА_1 невиплачену суму пенсії.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: О.В. Головко