"07" квітня 2015 р. справа № 332/5704/14-а (2-а/332/96/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А. суддів: Баранник Н.П. Головко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2014 року позовні вимоги за період з 01.01.2013 по 19.05.2014 залишено без розгляду.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Суд постановив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 20.05.2014 року по 02.08.2014 року, за відрахуванням фактично проведених виплат.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що щорічна допомога на оздоровлення сплачується один раз на рік повною сумою та не може виплачуватися щомісяця, а тому не може стягуватися за період з 20.05.2014 по 02.08.2014. Також, позивач зазначив, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк. Згідно порядку досудового вирішення спору позивач звернуся до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району, відповідь було надано 07.11.2014, і впродовж місяця позивач звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з питання оскарження неправомірних дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень щодо невиплати в належному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 та 2014 роки.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що управління виконує лише функцію виплати допомоги, а не встановлює розміри цих виплат, або виділяє цільові кошти, які згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України визначаються тільки законом про державний бюджет України.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.
Позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 5).
Виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення здійснено відповідачем у січні 2014 року - в розмірі 100,00 грн. з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, що діяла на час виплати позивачу одноразової допомоги у 2014 році, щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення є неправомірним, оскільки означена постанова суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Станом на момент виплати позивачем щорічної допомоги на оздоровлення, зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» обмежень стосовно застосування ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлено.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, при нарахуванні позивачу одноразової допомоги на оздоровлення у січні 2014 року відповідач повинен був користуватись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, Заводський районний суд м. Запоріжжя дійшов обґрунтованого висновку про визнання неправомірними дій та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення, у відповідності зі статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, колегія суддів погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі стосовно того, що щорічна допомога на оздоровлення сплачується один раз на рік повною сумою та не може виплачуватися щомісяця, а тому не може стягуватися за період з 20.05.2014 по 02.08.2014, у зв'язку з чим вважає необхідним змінити абзац 3 резолютивної частини постанови, виклавши його у наступній редакції: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2014 рік, з урахуванням виплаченої суми».
Посилання позивача в апеляційній на те, що ним не пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав стосовно виплати допомоги на оздоровлення за 2013 рік колегія суддів не бере до уваги, так як ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2014 року позовні вимоги за період з 01.01.2013 по 19.05.2014 залишено без розгляду. Дана ухвала позивачем не оскаржена.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2014 року викласти у наступній редакції: «Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Заводському району провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2014 рік, з урахуванням виплаченої суми».
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: О.В. Головко