30 березня 2015 року м. Київ К/800/60776/13
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року
у справі № 2а-9407/10/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький сталеливарний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року, позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.09.2010 року № 0092861600/0.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення попередніми судами норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02.01.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на додану вартість, відповідачем складено акт від 19.08.2010 року № 625/16-33920601, яким встановлено порушення п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.10, п. 5.11, п.п. 5.12.2, 5.12.3, 5.12.4, п. 5.12 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 286 936 ,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2013 року № 0092861600/0, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 301 282, 80 грн. з яких 286 936, 00 грн. - основний платіж, 14 346, 80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку щодо відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства у періоді, що перевірявся, та неправомірного прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
При цьому в пп. 7.5.1. п. 7.5. зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку - в разі розрахунків із використанням кредитних карток; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Запорізький сталеливарний завод» сформував податковий кредит на підставі господарських операцій з ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий Дім Форте-С».
Висновок податкового органу про збільшення суми податку на додану вартість в розмірі 286 936, 00 грн. в акті перевірки, відповідно до якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, зроблено лише з посиланням на нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Люкс-Пром Компані», ТОВ «Торговий Дім Форте-С» відповідно до акта перевірки позивача від 28.07.2010 року №103/23-5/33920601, яким встановлено порушення контрагентів по ланцюгу постачання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що прийняте на підставі акта перевірки від 28.07.2010 року № 103/23-5/33920601 податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 року № 0000222305/2 скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі 2а-7252/10/0870, що набрала законної сили з прийняттям ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 року. Зазначеним рішенням встановлено правомірність формування податкових зобов'язань позивачем як платником податку за результатом господарських відносин з ТОВ «Люкс-Пром Компані» та ТОВ «Торговий Дім Форте-С».
При цьому колегією суддів враховується те, що дані судів рішення залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 року.
Отже, виходячи з вищевикладених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та другої інстанцій, та вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням принципу законності та обґрунтованості.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 2а-9407/10/0870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук