01.04.2015р. м. Київ К/9991/35775/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 по справі №0670/3009/11 за позовом Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС» до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС» до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 №0000292301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 129005,00грн., з яких 103204,00грн. - основний платіж та 25801,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 15.03.2011 №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00грн., з яких 5892,00грн. - основний платіж та 1473,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби 25.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.05.2012 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 69 та 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Житомирському районі Житомирської області проведено виїзну планову перевірку Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 статті 5, підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 110891,00грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2009 року - на 4749,00грн., за ІІІ-ІV квартал 2009 року - на 36059,00грн., за І квартал 2010 року - на 29743,00грн., за І півріччя 2010 року - на 44339,00грн., за 9 місяців 2010 року - на 43503,00грн., за 2010 рік - на 74832,00грн.; а також висновок про порушення підприємством вимог пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 5892,00грн., у тому числі: за грудень 2009 року - на 42,00грн. та за січень 2010 року - на 5850,00грн.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Житомирському районі Житомирської області складено акт від 11.03.2011 №439/23-0/31049994/0110 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2011 №0000292301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 138614,00грн., з яких 110891,00грн. - основний платіж та 27723,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 15.03.2011 №0000302301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7365,00грн., з яких 5892,00грн. - основний платіж та 1473,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 129005,00грн., в тому числі 103204,00грн. - основний платіж та 25801,00грн. - штрафні (фінансові) санкції, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2011 №0000292301 стали висновки податкового органу про неправильне визначення позивачем приросту балансової вартості запасів; безпідставне збільшення валових витрат на суму 104476,00грн.; завищення валових витрат на суму попередньої оплати по постачальнику ВКФ «Югдоргсервіс», які відображені по рахунку 631, на суму 76840,00грн.; неправомірне віднесення до складу валових витрат 186498,00грн. та 24496,00грн. на придбання послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Медіа» відповідно.
Підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2011 №0000302301 став висновок податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рост Медіа», а також не включення позивачем до складу податкових зобов'язань серпня 2010 року податку на додану вартість у сумі 461,00грн. та неправомірним включенням до складу податкового кредиту 582,00грн. та 1530,00грн. у зв'язку з розбіжностями з контрагентами, що виявлені автоматизованою системою співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Щодо висновку податкового органу про неправильне визначення позивачем приросту балансової вартості запасів, що призвело до заниження валових доходів у сумі 20764,00грн., та безпідставного збільшення валових витрат на суму 104476,00грн. (4 квартал 2009 року), колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач самостійно виявив зазначені вище помилки та виправив їх у декларації з податку на прибуток за 2010 рік.
За таких обставин, висновок податкового органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства в цій частині є необґрунтованим.
Щодо висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат на суму попередньої оплати по постачальнику ВКФ «Югдоргсервіс» на суму 76840,00грн., колегія суддів звертає увагу на наступне.
За висновками Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області позивачем віднесено відповідну суму до складу валових витрат як у І кварталі 2010 року по факту здійснення попередньої оплати, так і у ІІ кварталі 2010 року по факту надходженню товару.
Разом з тим, як встановлено сулами попередніх інстанцій, у І кварталі 2010 року попередня оплата у сумі 76840,00 грн. була включена до складу валових витрат Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС», а у другому кварталі 2010 року - виключена.
За таких обставин, висновок податкового органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства в цій частині є необґрунтованим.
Щодо висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рост Медіа», колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що реальність спірних господарських операцій Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС» з Товариством з обмеженою «Пакко Холдінг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рост Медіа» підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданими позивачем договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями.
Окрім того, послуги, отримані позивачем від Товариства з обмеженою «Пакко Холдінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост Медіа» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Дочірнього підприємства «Крупзавод Озерянка» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПС».
Колегія суддів також звертає увагу, що встановлені податковим органом розбіжності в автоматизованій системі співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів не можуть беззаперечно свідчити про порушення вимог податкового законодавства позивачем, натомість інших доказів Державною податковою інспекцією у Житомирському районі Житомирської області судам не надано.
Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.03.2011 №0000292301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 129005,00грн. та від 15.03.2011 №0000302301 є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 по справі №0670/3009/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ А.М. Лосєв