12 березня 2015 року м. Київ К/800/20363/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року
у справі № 2а-13320/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коспаш-ЛТД» (далі - ТОВ «Коспаш-ЛТД»; позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 26 червня 2012 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 15 березня 2012 року в кримінальній справі № 79-00254 проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Коспаш-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Постпринт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сібер», Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфасервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Бігмаркет», Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕК Тайм», Товариством з обмеженою відповідальністю «АВК» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1070/22-616/21506710 від 25 травня 2012 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 26 червня 2012 року, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 318 501,00 грн. (245 501,00 грн. - основний платіж, 63 625,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Надаючи правову оцінку правомірності прийняття названого акту індивідуальної дії, слід враховувати, що відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Вказане положення кореспондує пункту 58.4 статті 58 ПК України, за змістом якого у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
В той же час, складання та надсилання платнику податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі або винесення постанови про її закриття за нереабілітуючими підставами.
Необхідно зазначити про те, що за даних обставин суди не повинні були оцінювати вказане податкове повідомлення-рішення на предмет його правомірності та здійснювати його правовий аналіз, позаяк метою наведеного правового регулювання є оцінка поведінки платника у сфері податкових правовідносин саме у рамках кримінального провадження.
Водночас, враховуючи те, що на момент складання оскаржуваного акту індивідуальної дії у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у кримінальній справі № 79-00254, порушеній за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, податкове повідомлення-рішення № 0000422220 від 26 червня 2012 року цілком обґрунтовано скасовано попередніми судовими інстанціями.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Олендер І.Я.