Справа № 22-ц/793/983/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Міщенко К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
09 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБондаренка С. І.
суддівХрапка В. Д. , Новікова О. М.
при секретаріПосипайко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, -
В грудні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держземагенства у Тальнівському районі Черкаської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач є власником земельної ділянки, розташованої в межах Майданецької селищної ради Тальнівського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24.04.2003 року.
Після отримання земельної ділянки у власність позивач надала свою земельну ділянку відповідачу на умовах оренди, строк дії якої закінчився в 2012 році.
В 2014 році позивач звернулась до відповідача про повернення земельної ділянки і дізналась про існування договору оренди землі між сторонами від 24.09.2012 року зареєстрованого 09.10.2012 року, який позивач не підписувала.
В зв'язку з чим позивач просила договір оренди землі №227 від 24.09.2012 року укладений між позивачем та відповідачем визнати недійсним.
Зобов'язати ПСП «Лідер» повернути ОСОБА_6 земельну ділянку розташовану в межах Майданецької селищної ради Тальнівського району Черкаської області, загальною площею 4.36 га.
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2015 року позовні вимоги задоволені.
Визнано договір оренди землі №227 від 24.09.2012 року укладений між ОСОБА_6 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Лідер» зареєстрований в Державному реєстрі земель 9.10.12 року за №712408664007186 - недійсним.
Зобов'язано ПСП «Лідер» повернути ОСОБА_6 земельну ділянку розташовану в межах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області загальною площею 4.36 га, яка належить їй на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого Тальнівською райдержадміністрацією 24.04.2003 року.
Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, приватне сільськогосподарське підприємство «Лідер», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, правомірно виходив з того, що волевиявлення орендодавця на укладення договору не було, а тому такий договір є недійсним.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 4.36 га розташованої в межах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області, що підтверджується державним актом серії НОМЕР_1. (а.с.4)
Відповідно до договору оренди землі від 24 вересня 2012 року, ОСОБА_6 надає, а ПСП «Лідер» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка належить орендодавцеві на праві приватної власності, що підтверджується Актом на право власності НОМЕР_1.
Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що оспорюваний договір ОСОБА_6 не підписувала і волі на укладення вказаного договору в неї не було.
Тому такий договір підлягає визнанню не дійсним.
Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів того, що особа, яка від імені позивача підписувала оспорюваний договір мала повноваження вчиняти такий правочин.
Отримання позивачем в грудні 2013 року договору оренди, не може бути підтвердженням волі на договірні відносини з відповідачем.
За таких обставин, колегія суддів, не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст..ст.303,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» - відхилити, а рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена ву касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :