31 березня 2015 рокусправа № 804/8811/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дії та стягнення коштів у сумі 13340,00 грн., -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано противоправною бездіяльність Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, зобов'язано Дніпропетровський обласний центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, що складає 13340 (тринадцять тисяч триста сорок) гривень. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, Дніпропетровський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2000 року ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) прийняла присягу державного службовця та їй було присвоєно 15 ранг державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" (наказ № 43-ос від 12.05.2000 року).
17.03.2010 року ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська як таку, що пройшла стажування (наказ № 33-ос від 17.03.2010 року).
Згідно з витягом з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.03.2014р. №37-ос ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська 31 березня 2014р. у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи - п.2 ст.40 КЗпП України.
Цим же наказом встановлено - виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно ст.37 Закону України "Про державну службу".
Судом першої інстанції встановлено, що положення наказу про призначення грошової допомоги не скасовувались, цей наказ, у частині щодо позивача, досі чинний у повному обсязі.
У відповідності з довідкою від 23.05.2014 року № 324 позивач знаходиться на обліку в управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська як пенсіонер по віку, пенсія призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" з 01.04.2011 року.
Позивач звернулась до відповідача з проханням виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до положень чинного законодавства України.
Листом від 10.06.2014 року №12/10-2288 відповідач відмовив в виплаті вищезазначеної допомоги пославшись на те, що з 01.04.2014р. набрав чинності Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 р. №1166-VII, яким виключено норму щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Відповідно до абз. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (Закон № 3723) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Задовольняючи в частині позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на наступне.
У відповідності до абз. 2 пп. 2 п. 24 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII, якою передбачалася виплата державним службовцям грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Разом з тим, у відповідності до абз. 1 п. 2 до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VII визначено, що зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім: абзацу другого підпункту 3 пункту 3, підпунктів 2 і 3 пункту 8, пункту 23, абзацу другого підпункту 2 пункту 24, пункту 25, підпункту 2 пункту 28 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 травня 2014 року.
Відтак, у відповідності до абз. 1 п. 2 до Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" абзац 2 підпункту 2 пункту 24 Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII, яким було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII набрав чинності з 1 травня 2014 року, а не з 1 квітня 2014 року, як наголошувала представник відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 26.11.2013 року № 11-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"" (далі - Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013) було дано офіційне тлумачення положенню частини 13 стаття 37 Закону України №3723-XII.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013 грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону №3723 не встановлено. Конституційний Суд України зазначає, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років. Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення, за його згодою, на іншу роботу відповідно до частини другої статті 40 Кодексу, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону №3723, має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Згідно Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013 Конституційний Суд України вирішив, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".
Таким чином, умовою виплати державному службовцю грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є вихід на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років.
Аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що необхідною умовою для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі абз. 13 ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 на день звільнення з посади стаж державної служби складав понад 13 років.
Відповідно до витягу з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 17.03.2014р. №30-ос ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад у розмірі 1334 грн. на місяць. Відтак, відшкодуванню позивачеві підлягають 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцеві, а саме: в сумі 13340,00 гривень.
Отже, листом від 10.06.2014 року №12/10-2288 відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд першої інстанції, керуючись ч.4 ст. 11 КАС України, правомірно вийшов за межі позовних вимог та дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині визнання противоправною бездіяльність Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів та зобов'язання Дніпропетровський обласний центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, що складає 13340 (тринадцять тисяч триста сорок) гривень, з огляду на те, що рішення від 10.06.2014 року №12/10-2288 прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення адміністративного позову є обґрунтованим.
За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко