18 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Гончара В.П., Остапчука Д.О.,Дербенцевої Т.П., Савченко В.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою військової частини НОМЕР_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року,
У серпні 2014 року військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області, у якій просила визнати його дії неправомірними і зобов'язати відділ повернути стягнуту суму виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 1538,14 грн.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року, у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки заява має розглядатись за правилами КАС України та не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвали суду першої інстанції та апеляційного суду і передати справу для розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що справа не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства, оскільки постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
Проте з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки судом було порушено порядок, встановлений для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Із матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця неправомірними і зобов'язати ВДВС повернути 1 538 грн 14 коп. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, оскільки виконавець порушив вимоги закону та не направив йому постанову про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання, що стало підставою для стягнення цієї суми.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права чи свободи (ст. 383 ЦПК України).
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції не дав оцінки тим обставинам, що військова частина звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця з виконання судового рішення, ухваленого цим судом на підставі норм ЦПК України, про стягнення з неї грошової компенсації на користь ОСОБА_6
У скарзі заявник не конкретизував, які саме дії чи бездіяльність він просить визнати неправомірними, однак послався на ті обставини, що державний виконавець не направив йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та позбавив його можливості виконати рішення у добровільному порядку, що потягло за собою стягнення з військової частини цих коштів.
Суд цього не врахував, не виконав вимоги процесуального права і, вирішуючи питання про прийняття скарги, не перевірив відповідність її форми та змісту вимогам ст. 119 ЦПК України та у разі її неналежного оформлення за формою та змістом не залишив її без руху та не надав строк для усунення недоліків, як передбачено ст. 121 ЦПК України, зокрема щодо можливості уточнення змісту позовних вимог та викладення обставин, якими заявник їх обґрунтовував, зробив передчасний висновок про те, що заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, постановив помилкову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України з порушенням норм процесуального права.
Апеляційний суд цих недоліків не усунув, не перевірив доводів апеляційної скарги, залишив ухвалу суду першої інстанції без змін.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин касаційну скаргу потрібно задовольнити, ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року скасувати, а вирішення питання про відкриття провадження у справі передати на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 01 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2014 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді:В.П. Гончар Т.П. Дербенцева Д.О. Остапчук В.О. Савченко